print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ККС ВП від 21.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.07.2024 року у справі №
Постанова ВАСУ від 15.01.2014 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 20.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ВП ВС від 19.06.2019 року
Постанова КЦС ВП від 12.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.02.2014 року
Постанова ККС ВП від 24.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.05.2016 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 16.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 07.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ККС ВП від 10.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 24.01.2019 року
Постанова ККС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2019 року
Постанова ВАСУ від 27.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВП ВС від 21.11.2019 року
Постанова ККС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 12.05.2022 року у справі №
Постанова ККС ВП від 24.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 21.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 26.09.2018 року
Постанова ККС ВП від 21.07.2020 року
Постанова ККС ВП від 29.08.2018 року
Постанова ККС ВП від 09.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 06.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2014 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ККС ВП від 12.02.2018 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.02.2015 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.02.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.06.2014 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.05.2015 року
Постанова ККС ВП від 02.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 02.03.2016 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 30.04.2014 року
Постанова ККС ВП від 13.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ККС ВП від 09.01.2018 року
Постанова ВАСУ від 15.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 11.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 18.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 25.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 10.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року
Постанова ККС ВП від 04.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 19.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВП ВС від 27.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.05.2016 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова КАС ВП від 26.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 13.12.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.08.2019 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова КЦС ВП від 01.07.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВП ВС від 16.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 27.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ККС ВП від 27.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 25.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 13.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2015 року
Постанова ККС ВП від 10.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 12.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВАСУ від 02.04.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 18.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 20.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 07.12.2016 року
Постанова ККС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Рішення ВССУ від 21.12.2016 року
Постанова КЦС ВП від 03.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.02.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.05.2015 року
Постанова ВАСУ від 08.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 29.10.2015 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова КЦС ВП від 20.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.03.2016 року
Рішення ВССУ від 01.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 30.07.2019 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 13.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ККС ВП від 20.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 14.05.2020 року
Постанова КЦС ВП від 10.06.2020 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 31.07.2018 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ККС ВП від 01.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 18.10.2018 року
Постанова ККС ВП від 24.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ККС ВП від 19.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 15.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 14.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 28.04.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 28.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 20.04.2016 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 26.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ККС ВП від 05.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.12.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 27.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.11.2014 року
Постанова ККС ВП від 11.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 07.08.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 13.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.08.2016 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ККС ВП від 02.03.2018 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.09.2015 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ККС ВП від 02.01.2018 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.11.2014 року
Постанова КЦС ВП від 18.07.2019 року
Постанова КАС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 13.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова КАС ВП від 27.02.2018 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/62157/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового розгляду касаційні скарги Дніпропетровської митниці та Заступника прокурора Донецької області в інтересах Дніпропетровської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року та за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан", Компанії "Rital Limited" до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Джонатан", Компанія „Rital Limited" звернулись до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року по резервному шостому методу неправомірними. Стягнення з Державного бюджету України через органи Державного казначейства України на користь ТОВ Фірма «Джонатан» надлишково сплачені платежі при митному оформленні декларацій, вказаних у Додатку 1, загальною сумою - 19031727,33 грн., з яких - 6069864,24 грн. складає мито та - 12961863,09 грн. складає ПДВ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року позов задоволено. Визнано дії Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року по резервному шостому методу неправомірними. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Джонатан» надлишково сплачені кошти при митному оформленні декларацій загальною сумою - 19031727,33 грн., з яких - 6069864,24 грн. складає ввізне мито та 12961863,09 грн. складає податок на додану вартість.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року змінено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан", Компанія "Rital Limited" задоволено частково. В абзаці першому резолютивної частини постанови слово «повністю» змінено на «частково». Абзац другий резолютивної частини постанови виключено. В абзаці третьому резолютивної частини постанови вислів «загальною сумою - 19031727 грн. 33 коп., з яких - 6069864 грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12961863 грн. 09 коп. складає податок на додану вартість» змінено висловом «на загальну суму 19025785 грн. 91 коп., з яких - 6063922 грн. 24 коп. складає ввізного мита та 12961863 грн. 09 коп. складає податок на додану вартість». В інший частині позовних вимог відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, виправлено описку, допущену в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року. В мотивувальній частині постанови, абзаці шостому резолютивної частини виправлено описку в сумі копійок у вислові: - 6063922 грн. 24 коп. змінено на « 6063922 грн. 82 коп.»

Не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, Дніпропетровська митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року, Заступник прокурора Донецької області в інтересах Дніпропетровської митниці подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розгляд касаційних скарг здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія „Rital Limited" є засновником ТОВ Фірма „Джонатан", має представництво в України у м. Донецьку.

20.12.2006 р. між ТОВ Фірма „Джонатан" та фірмою „Miyoshi Precision Limited" був укладений контракт № 07 від 20.12.2006 р. на постачання м'ясопродукції.

Згідно контракту № 07 від 20.12.2006 р. постачальник поставляє продукти харчування, у тому числі м'ясо куряче, м'ясо свинини. Перелік товарів, які поставляються, вказується у інвойсах та/або специфікаціях до контракту. Постачальник здійснює поставку товару на базисних умовах СРТ Дніпропетровськ (згідно Правил „ІНКОТЕРМС-2000"). Ціни на товари узгоджуються сторонами договору. Вони вказуються у інвойсі та/або специфікації та/або додатку на кожну поставку. Загальна сума контракту складається з сум поставок, вказаних у інвойсах та/або додатках на кожну окрему поставку. Загальна сума контракту складає 20000000 доларів США.

Додатковою угодою №1 від 22.12.2006р. змінені умови поставки товарів - на умови CIP м. Дніпропетровськ. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 119574860 доларів США. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 262474860 доларів США. Згідно специфікації №3 від 10.01.2009р. збільшена сума контракту до 284804860 доларів США. Додатковою угодою від 10.01.2009р. узгоджена сума контракту 262466449,50 доларів США. Додатковою угодою до специфікації №3 від 10.01.2009р. сторонами узгоджена сума Контракту 280304860 доларів США.

До кожної вантажної митної декларації додаються інвойси, екологічні декларації, сертифікати відповідності, сертифікати походження товару.

Позивачем здійснено митне оформлення товару, який надійшов на адресу позивача за контрактом № 07 від 20.12.2006 р., за вантажними митними деклараціями.

У поданих позивачем до митного органу деклараціях про митну вартість ним самостійно було обрано для визначення митної вартості шостий (резервний) метод та обґрунтовано причини неможливості застосування попередніх методів. Так, метод 1 не застосовано, оскільки у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар; метод 2 не застосовано, оскільки у митного органу та декларанта відсутня інформація про ідентичні товари; метод 3 не застосовано, оскільки відсутні подібні товари; метод 4 не застосовано, оскільки відсутня основа для віднімання вартості; метод 5 не застосовано, оскільки відсутня основа для додавання вартості.

Відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позовних вимог є (крім вимоги про стягнення коштів) визнання дій Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року по резервному шостому методу неправомірними.

Зазначені позовні вимоги позивача є необґрунтованими у зв'язку з таким.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) декларація митної вартості - заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Пунктами 3, 5, 6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок) передбачено, що митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком

Декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення.

Таким чином, у відповідності до вимог закону позивачем самостійно було обрано для визначення митної вартості шостий (резервний) метод, про що зазначено у поданих ним деклараціях про митну вартість. Також, у деклараціях про митну вартість обґрунтовано причини неможливості застосування попередніх методів.

За таких обставин, відсутні підстави для висновку, що Дніпропетровська митниця самостійно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, більш того без послідовного застосування попередніх п'яти, як передбачено частиною 5 статті 266 МК.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через органи Державного казначейства України на користь ТОВ Фірма «Джонатан» надлишково сплачених платежів при митному оформленні декларацій колегія суддів зазначає таке.

Висновок судів попередніх інстанцій щодо стягнення із Державного бюджету України на користь позивача зайво сплачених платежів, що відповідає різниці між платежем, нарахованим на митну вартість, визначену за першим методом, і платежем, нарахованим на таку вартість, визначену за шостим (резервним) методом, не ґрунтується на правильному застосування норм матеріального права.

Так, за правилами частин першої, третьої статті 265 МК митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. У разі виникнення у митного органу сумніву щодо правильності визначення декларантом митної вартості, він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Аналіз положень статей 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені суми платежів, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суди, попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Джонатан» надлишково сплачених коштів при митному оформленні декларацій, фактично визначили митну вартість ввезеного ним товару за першим методом, чим підмінили митний орган. До того ж, протиправність дій митниці щодо визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року у цій справі не встановлено, оскільки позивачем самостійно обрано шостий метод визначення митної вартості Рішення щодо визначення митної вартості товару митним органом не приймались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не вбачає підстав для їх задоволення.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій належить скасувати у зв'язку з порушенням судами норм матеріального права.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, якою виправлено описку в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року, підлягає скасуванню у зв'язку зі скасуванням рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці та касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах Дніпропетровської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року у цій справі скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Джонатан", Компанії "Rital Limited" до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання дій Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 року по резервному шостому методу неправомірними та стягнення з Державного бюджету України через органи Державного казначейства України на користь ТОВ Фірма «Джонатан» надлишково сплачені платежі при митному оформленні декларацій, вказаних у Додатку 1, загальною сумою - 19031727,33 грн., з яких - 6069864,24 грн. складає мито та - 12961863,09 грн. складає ПДВ.

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року у цій справі скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати