Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/800/55374/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Калашнікової О.В.

за участю:

секретаря Зубенка Д.В.

представника позивача неприбуття

представника відповідача неприбуття

представника Генеральної

прокуратури України Клюге Л.М.

представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року

у справі № 822/3191/13-а

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції

треті особи на

стороні позивача Виробниче підприємство «Зенит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Зіп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопак», Приватне підприємство «МІТ», фізична особа-підприємець ОСОБА_6, фізична особа-підприємець ОСОБА_7, фізична особа-підприємець ОСОБА_8, фізична особа-підприємець ОСОБА_9

треті особи на

стороні відповідача Комунальне підприємство Хмельницький завод «Полімер», Хмельницька обласна державна адміністрація

про визнання незаконним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року заступник прокурора м. Хмельницького звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, за участю третіх осіб: КП «Хмельницький завод «Полімер», Хмельницька обласна державна адміністрація, Виробниче підприємство «Зенит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Зіп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопак», Приватне підприємство «МІТ», фізична особа-підприємець ОСОБА_6, фізична особа-підприємець ОСОБА_7, фізична особа-підприємець ОСОБА_8, фізична особа-підприємець ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування рішення від 14.06.2013 №3144344 про державну реєстрацію права власності за Хмельницьким заводом «Полімер» на «дорогу» площею 0,4439 га по вул. Пілотській, 77/3 в м. Хмельницькому.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Агро-Запчастини» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.1994 №1-106 та згідно з актом передачі майна організацією орендарів заводу «Полімер» у продавця (комітет економіки Хмельницької обласної державної адміністрації) придбано рухоме та нерухоме майно, в тому числі дорогу залишковою балансовою вартістю 2 157 тис. крб., зазначену в розділі 1 акта «Будівлі та споруди».

Об'єктом купівлі-продажу є орендне майно, здане в оренду організації орендарів Хмельницького орендного підприємства заводу «Полімер» відповідно до договору оренди від 11.06.1992.

Спірні відносини склалися внаслідок прийняття державним реєстратором рішення від 14.06.2013 №3144344 про державну реєстрацію права власності за Хмельницьким заводом «Полімер» на дорогу площею 0,4439 га по вул. Пілотській, 77/3 в м. Хмельницькому, прийнятого за результатами розгляду заяви Хмельницького заводу «Полімер» про державну реєстрацію права власності на вищевказану дорогу від 14.06.2013.

До заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень директором Хмельницького заводу «Полімер» було надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договір купівлі-продажу державного майна від 12.01.1994 №1-106, зареєстрований розпорядженням Хмельницької міської адміністрації від 02.02.1994 №236, акт приймання-передачі майна, придбаного відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 12.01.1994 №1-106, та схематичний план доріг Хмельницького заводу «Полімер» по вул. Пілотська, 77/3 в м. Хмельницькому.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що дорога по вул. Пілотська, 77/3 в м. Хмельницькому загальною площею 0,4439 га, право власності на яку зареєстроване на підставі рішення від 14.06.2013 №3144344, розташована на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 17.03.1998 II-ХМ №000571, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №737ХМ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорюване рішення Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім того, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні виходив з того, що дорога як об'єкт, розташований на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення, є нерухомим майном, право власності на яке підлягає державній реєстрації. Також спірна дорога ідентифікована як об'єкт нерухомого майна та віднесена до споруд під час приватизації державного майна, оформленої договором купівлі-продажу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на підприємство, як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до пункту 2.2 наказу Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації» асфальтобетонне покриття використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару тощо. Так, Законом України «Про автомобільні дороги» установлено, що дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів (стаття 1).

Тобто асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність, зокрема, дороги.

Отже, виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття та з ознак нерухомого майна, це покриття не є нерухомим майном. Асфальтове покриття відноситься до елементів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об'єктом нерухомості. Даний об'єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.

Ураховуючи, що згідно з умовами договору купівлі-продажу 12.01.1994 №1-106 Хмельницький завод «Полімер» придбав цілісний майновий комплекс (рухоме та нерухоме майно), державній реєстрації підлягає право власності цього суб'єкта господарювання на цілісний майновий комплекс.

Проте спірна одиниця придбаного майна - «дорога» площею 0,4439 га по вул. Пілотській, 77/3 в м. Хмельницькому як допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки, елемент благоустрою, земельне поліпшення з твердим покриттям, призначене для ефективного використання частини земельної ділянки, яка належить громаді міста та перебуває у Хмельницького заводу «Полімер» в оренді, не є об'єктом нерухомості та обов'язковій державній реєстрації не підлягає.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення у справі - про задоволення позову.

Частиною першою статті 229 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Запчастини» задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року в цій справі скасувати.

Прийняти нове рішення у справі, яким адміністративний позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.06.2013 №3144344 про державну реєстрацію права власності за Хмельницьким заводом «Полімер» на «дорогу» площею 0,4439 га по вул. Пілотській, 77/3 в м. Хмельницькому.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.