Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2014 р. м. Київ К/800/4801/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Карася О.В., Сіроша М.В., при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року

у справі № 2а-0870/8610/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкового

повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВК» (надалі також - позивач, ТОВ «КВК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (надалі також - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 вересня 2011 року №0003832302.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанови старшого слідчого СУ ПМ ДПІ у м. Свердловську від 18 березня 2011 року призначена перевірка ТОВ «КВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків, відображення в бухгалтерському та податковому обліку угод по взаємовідносинам з ТОВ «Гермес и К».

ДПІ на підставі наведеної постанови та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Гермес і К», за результатами якої складено акт перевірки від 19 серпня 2011 року №193/23-2/31831033.

В ході перевірки виявлено, що позивачем допущені порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ДПІ 6 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003832302, яким визначено грошове зобов'язання в розмірі 30500,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову та роблячи висновок про відповідність вимогам чинного законодавства оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що встановлені податковим органом порушення стосуються взаємовідносин ТОВ «КВК» з ТОВ «Батл», що пов'язано з помилкою при заповненні позивачем податкової звітності і не відноситься до кримінальної справи, що розслідується, а відтак прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до відповідно до кримінально-процесуального закону лише після набрання відповідним судовим рішенням законної сили на даний випадок не розповсюджується.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України не погоджується із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій з огляду на наступне.

Так, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем) визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для призначення і проведення перевірки позивача слугувала постанова старшого слідчого СУ ПМ ДПІ у м. Свердловську від 18 березня 2011 року, постановлена в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України в ході досудового слідства в кримінальній справі № 41-11/8003.

Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки позивача, проведеної в межах розслідування кримінальної справи за постановою слідчого.

Докази набрання законної сили відповідного рішенням суду в кримінальній справі відповідачем не надано.

При цьому Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на момент виникнення правовідносин, не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відтак відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент прийняття податкових повідомлень-рішень врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Відтак, враховуючи те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, прийняття оспорюваного у вказаній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення відбулось відповідачем передчасно та без дотримання положень пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому воно не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши повно та правильно обставини справи, не звернули увагу на те, що пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент визначення податкового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення визначав, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 вересня 2011 року №0003832302.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В. Карась

М.В. Сірош