Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/84462/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі за позовом ТОВ "Компанія Валіс" до Управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про скасування рішення №69 від 18.04.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ТОВ "Компанія Валіс" звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення відповідача №69 від 18.04.2011 року про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі вимог ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що втратили чинність на день винесення рішення. Товариство не допустило жодного приховування фонду заробітної плати. Страхові внески були нараховані та сплачені у повній відповідності до розміру фонду заробітної плати.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове яким відмовити у задоволені позову.

У свою чергу, позивач, надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач протягом квітня-липня 2010 року не приховував (на занижував), як страхувальник, суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, а тому не може бути суб'єктом відповідальності, на якого розповсюджується п.3 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також встановлено, що позивач безспірно допустив недоліки при заповнені звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованих страхових внесків, проте зазначені недоліки можуть бути підставою для застосування іншої відповідальності, ніж передбаченої п.3 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами по даній справі регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", що були чинні на день виникнення спірних правовідносин.

Позивачем в квітні - липні 2010 року були вірно та в повному обсязі визначений фонд заробітної плати, нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески відносно кожної особи, що протягом квітня - липня 2010 року перебували в трудових відносинах з позивачем. За вказаний період позивачем були перераховані до Пенсійного фонду України страхові внески виходячи із такого фонду заробітної плати.

Позивач лише при поданні звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень - липень 2010року невірно зазначив розмір заробітної плати. Саме за вказані недоліки при заповненні таких звітів, до позивача були застосовані фінансові санкції відповідно до оскаржуваного рішення.

Також встановлено, що позивач не врахував вимоги Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5, допустив недоліки при заповненні звіту про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень - липень 2010 року.

Згідно п.3 ч.9 ст.106 Закону України №1058 та п.9.3.3. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї інструкції.

Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.

За результатами розгляду акту №4 від 05.04.2011 року про результати перевірки УПФУ в Черняхівському районі Житомирської області було прийнято рішення №69 від 18.04.2011 року про застосування фінансової санкції за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплати, доходу), на які нараховуються страхові внески у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

При цьому, підставами для застосування щодо страхувальників платників страхових внесків заходів відповідальності, передбаченими ч.9 ст.106 Закону України №1058 є приховування (заниження) фонду заробітної плати незалежно від причин, з яких це сталося. В тому числі відповідальність настає через помилкове застосування законодавства чи розрахункову помилку.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону України №1058 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Факт порушення законодавства є підставою для застосування фінансових санкцій. Такий факт підтверджено позивачем.

На зазначені обставини, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не звернули уваги, у зв'язку з чим помилково винесли рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області, - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ "Компанія Валіс" до Управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про скасування рішення №69 від 18.04.2011 року, - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

Ю.К.Черпак