Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2014 року м. Київ справа № 800/320/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Веденяпіна О.А.

Карася О.В.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

за участю секретаря судового засідання: Мосійчук І.М.

позивача: ОСОБА_5,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: Єрмакової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Президента України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вища кваліфікаційна комісія суддів України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5; позивач) звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України (далі - Президент України; відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Президента України щодо повернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяви про переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира та доданих до неї документів; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі Указу про переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира судді Коростишівського районного суду Житомирської області Шимон Л.С.; зобов'язати Президента України перевести позивача на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира протягом розумного строку.

Позов мотивовано тим, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 28/пс-13 від 22 січня 2013 року позивачу надано рекомендацію для переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира в межах п'ятирічного строку. На виконання вказаного рішення матеріали щодо переведення ОСОБА_5 на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира Комісією направлено Президенту України.

Проте, протягом тривалого часу відповідачем відповідний Указ щодо переведення ОСОБА_5 на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира з невідомих позивачу причин видано не було. Натомість, 08 травня 2014 року ОСОБА_5 отримано з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України лист № 18-4880/14 від 30 квітня 2014 року, в якому вказано про повернення її заяви про переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира та доданих до неї документів, надісланих до Комісії з Адміністрації Президента України як таких, що не реалізовані.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. В поданих 22 липня 2014 року запереченнях на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що судовим рішенням не може бути зобов'язано Президента України перевести суддю на посаду судді іншого суду, оскільки, відповідно до диспозитивних норм законодавства такі дії будуть вважатись втручанням в діяльність Глави держави.

Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні тим, що подані до суду 20 червня 2014 року, та вказала, що Комісія діяла відповідно до вимог Конституції та законів України, своїми діями не порушила прав та законних інтересів позивача.

Крім того, на переконання третьої особи, повернення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ОСОБА_5 документів щодо переведення її на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира не позбавляє позивача права повторного звернення до Комісії з відповідною заявою у разі наявності вакансій у суді, в який ОСОБА_5 має бажання бути переведена.

Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила такі обставини.

13 грудня 2012 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява судді Коростишівського районного суду Житомирської області Шимон Л.С. про переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира в межах п'ятирічного строку та додані до неї документи.

22 січня 2013 року Комісією прийнято рішення № 28/пс-13 про рекомендування позивача для переведення на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира в межах п'ятирічного строку.

16 травня 2013 року вказане рішення разом з матеріалами щодо переведення ОСОБА_5 на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира та довідкою про наявність вакантної посади судді у відповідному суді направлено до Президента України.

28 квітня 2014 року матеріали щодо переведення позивача листом Тимчасово виконуючого повноваження Глави Адміністрації Президента України Пашинського С.В. повернуто на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як такі, що не реалізовані.

30 квітня 2014 року зазначені матеріали повернуто Вищою кваліфікаційною комісією суддів України позивачу.

Відповідно до статті 73 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя у межах п'ятирічного строку може бути переведений на роботу на посаді судді до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду.

Переведення судді на роботу на посаді судді до іншого суду здійснюється за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді.

У разі участі в конкурсі на заміщення вакантної посади судді в іншому суді того ж рівня і юрисдикції за бажанням судді можуть бути враховані результати його попереднього кваліфікаційного іспиту.

За однакових результатів конкурсу перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Переведення судді у межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді до суду іншої юрисдикції здійснюється за результатами складення суддею кваліфікаційного іспиту відповідно до цього Закону.

Переведення судді у межах п'ятирічного строку здійснюється Президентом України.

Аналіз наведеного положення Закону № 2453-VI дає підстави для висновку про те, що до повноважень Президента України належить розгляд та остаточне вирішення питання щодо переведення судді у межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді до іншого місцевого суду. Водночас Закон № 2453-VI, як і будь-які інші нормативно-правові акти, не регламентує процедуру переведення судді у межах п'ятирічного строку Президентом України.

Вирішення Главою держави питання щодо переведення судді не означає обов'язкове задоволення поданої суддею заяви, оскільки, повноваження Президента України, обумовлене статтею 73 Закону № 2453-VI, є дискреційним, що означає можливість Глави держави діяти за власним розсудом в межах закону, вчинити конкретні дії (дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними та законними.

В даному випадку відповідачем не прийнято позитивне рішення щодо переведення позивача на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира в межах п'ятирічного строку, наслідком чого стало повернення матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії та бездіяльність Президента України в розглядуваній ситуації ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд не може втрутитись у внутрішню компетенцію відповідача та зобов'язати його перевести позивача на посаду судді Корольовського районного суду м. Житомира.

Керуючись статтями 122, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Президента України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Веденяпін О.А.

Карась О.В.

Острович С.Е.

Усенко Є.А.