Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/800/8250/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області, начальника управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області Кузнець А.М. про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування рішення начальника управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області №1309 від 21 червня 2012 року щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або невчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення №1309 від 21 червня 2012 року про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування)єдиного внеску.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач взятий на облік в органах державної податкової служби, відповідно до Податкового кодексу України, як адвокат з 20 грудня 2011 року, дана обставина підтверджується довідкою від 20 грудня 2011 року № 729 Уманської ОДПІ. Після взяття позивача на облік в органах державної податкової служби як адвоката, 21 грудня 2011 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області з вимогою зняти його з обліку як особу, що займається підприємницькою діяльністю.

Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), поданого позивачем за 2011 рік, позивач самостійно визначив собі суму єдиного внеску в розмірі 4010, 30 грн.

На думку відповідача, позивач був зобов'язаний до 20 січня 2012 року сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010, 30 грн., однак даний платіж був здійснений лише 19 березня 2012 року.

Вважаючи, що позивач порушив норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Управлінням Пенсійного фонду нараховану пеню та штрафні санкції, про що винесено рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20 червня 2012 року № 1309.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок, що позивач, як особа, що займається адвокатською діяльністю зобов'язаний сплатити єдиний внесок до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даної річної податкової декларації, а отже відповідач помилково виніс оскаржуване рішення та застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню. Даний висновок суду є помилковим.

Скасовуючи судове рішення першої інстанції та постановляючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції встановив те, що станом на момент прийняття відповідачем рішення позивач, відповідно до даних Єдиного державного реєстру зареєстрований як ФО-СПД. Рішення начальника управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області Кузнець А.М. прийнято відповідно до вимог та на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Згідно з пунктом 5 статті 4 вказаного Закону - платниками єдиного внеску на соціальне, страхування є особи, що займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі і адвокатською діяльністю.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що обов'язки адвокатів по сплаті єдиного внеску виникають з початку здійснення їх діяльності.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регулюється Постановою Пенсійного фонду від 27 вересня 2010 року № 21-6.

Для взяття на облік платником єдиного внеску в органах Пенсійного фонду, згідно пп. 4.2, 4.4 Постанови № 21-6, адвокати зобов'язані надати протягом 10-ти днів з початку здійснення незалежної професійної діяльності в орган Пенсійного фонду по своєму місцю проживання:

- заяву за формою, затвердженою в Додатку 2 до Постанови № 21-6, в якій вказується назва органу державної реєстрації, дата реєстрації та номер свідоцтва про з реєстрацію;

- копію довідки про привласнення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інших обов'язкових платежів;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури;

- копію паспорта.

Взяття адвокатів на облік в органах Пенсійного фонду здійснюється не пізніше наступного робочого дня і з дня отримання заяви і всіх необхідних документів.

На наступний робочий день з дня взяття на облік адвокатові, як платникові єдиного внеску, безкоштовно направляється повідомлення про взяття на облік.

Згідно з абзацом 2 частини З Розділу VIII «Прикінцеві і перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перереєстрація адвокатів, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду до 01 січня 2011 року, не здійснюється.

Отже, скасовуючи рішення першої інстанції, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачу для взяття на облік, як особи, що займається незалежною професійною діяльністю, в тому числі і адвокатською діяльністю необхідно було надати органам Пенсійного фонду заяву з доданням відповідних документів, що ним не було вчинено.

Таким чином, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування та повинен сплачувати єдиний внесок у відповідних розмірах та строки.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»- відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Згідно зі статтями 16, 17, 18, 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, який формується з відомостей, наданих з різних джерел, передбачених статтею 18 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру, станом на 23 липня 2012 року, позивача зареєстровано в ЄДР, як ФО-СПД.

Позивач протягом 2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою від 20 грудня 2011 року № 729 Уманської ОДПІ та самостійно поданим звітом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено з 01 січня 2011 року мінімальну заробітну плату у розмірі 941, 00 грн., з 01 квітня 2011 року -960 ,00 грн., з 01 жовтня 2011 року - 985, 00 грн., з 01 грудня 2011 року - 1004, 00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування за період 2011 року (в тому числі і в грудні 2011 року включно), що підтверджено самостійно поданим звітом, в якому нараховано 4010, 30 грн. за відповідний період, був зобов'язаний до 20 січня 2012 року сплатити єдиний соціальний внесок. Однак, самостійно зазначену суму єдиного внеску позивач сплатив в сумі 3661, 91 грн.

Зазначена заборгованість позивачем самостійно сплачена 19 березня 2012 року, тобто з порушенням встановленого законом строку, у зв'язку з чим відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій. Дана обставина стала підставою для відмови у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції.

Однак, постановляючи судове рішення судом апеляційної інстанції, не враховано вимогу частини 15 пункту 1 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Враховуючи те, що позивач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, то управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області неправомірно прийняло рішення №1309 від 21 червня 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невчасну сплату єдиного внеску.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судом апеляційної інстанції встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року скасувати та постановити нове рішення.

Визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області №1309 від 21 червня 2012 року про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К.Черпак