Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/72402/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі №2а/1670/1481/11

за позовом Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

третя особа Кременчуцька міська рада Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Первинна організація Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод» (далі по тексту - позивач, ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод») звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 55984,62 грн., у тому числі основний платіж 37323,04 грн., штрафні (фінансові) санкції 18661,58 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме: заниження суми орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року у розмірі 37323,04 грн. у тому числі: за січень 2008 року 3110,25 грн., за лютий 2008 року 3110,25 грн., за березень 2008 року 3110,25 грн., за квітень 2008 року 3110,25 грн., за травень 2008 року 3110,25 грн., за червень 2008 року 3110,25 грн., за липень 2008 року 3110,25 грн., за серпень 2008 року 3110,25 грн., за вересень 2008 року 3110,25 грн., за жовтень 2008 року 3110,25 грн., за листопад 2008 року 3110,25 грн., за грудень 2008 року 3110,29 грн.

У період з 01.01.2008 по 31.12.2008 ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод» орендувала у Кременчуцької міської ради Полтавської області земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі укладених між ними наступних договорів оренди: договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,9729 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №1 на Західній дамбі в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2172 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №1 на Західній дамбі в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8493 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №3 по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5281 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №3 по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова в м.Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5307 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №2 в районі очисних споруд в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно.

Підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі» (набули чинності з 01.01.2008), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 8 Закону України «Про плату за землю» передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статті 30 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 №309-УІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної палати, а відтак не можна вважати правомірним донарахування податкових зобов'язань.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга скаргу Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод» підлягає задоволенню, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.201 - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод» задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров