Історія справи
Постанова ВАСУ від 22.01.2014 року у справі №800/962/13
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2014 року м. Київ справа № 800/962/13
В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5.
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Веденяпіна О.А., Єрьоміна А.В., Зайцева М.П., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним дій, визнання незаконним та скасування рішення
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просив визнати дії Комісії по розгляду скарги позивача від 26 червня 2013 року № 8вк-4552/13 щодо неправомірної поведінки судді Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5 протиправними; визнати незаконним та скасувати рішення Комісії від 12 вересня 2013 року № 2515/дп-13 щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5
Позовні вимоги мотивовані тим, що Комісія, при прийнятті оскаржуваного рішення, необґрунтовано та незаконно відмовила позивачу у відкритті дисциплінарного провадження. Вважає, що обставини щодо порушень, вчинених суддею ОСОБА_5, не знайшли свого відображення у рішенні Комісії та не досліджувались нею. Вказаною суддею не взято до уваги його доводи, зроблено висновки, які не ґрунтується на матеріалах справи без аналізу фактів і доказів, необґрунтовано та необ'єктивно вирішено справу, ухвалено різні за змістом судові рішення за однакових обставин та подібних правовідносин.
В письмових запереченнях Комісія просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийняті оскаржуваного рішення вона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453- VI) та Регламентом Комісії, затвердженим її рішенням від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент).
Позивач, представник відповідача в судове засідання не з'явились, в заявах, що надійшли на адресу суду, просили розглядати справу за їх відсутності.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2012 року судді Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5 передана цивільна справа за позовом ОСОБА_8 (представник позивача - ОСОБА_6) до ОСОБА_9, треті особи: Київська районна у м. Донецьку рада, Тростянецька районна державна адміністрація Сумської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, зміну прізвища малолітньої дитини, відновлення дошлюбного прізвища.
Рішенням в зазначеній справі, прийнятим суддею Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5, від 10 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 червня 2013 року рішення Київського районного суду міста Донецька від 10 квітня 2013 року залишено без змін.
27 червня 2013 року до Комісії надійшла скарга ОСОБА_6, в якій він просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5. В заяві позивач зазначив про незаконне, на його думку, судове рішення, прийняте вказаною суддею. Крім того, вказав на порушення суддею строків розгляду справи, строків видачі копії судового рішення.
Рішенням Комісії від 12 вересня 2013 року № 2515/дп-13 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5 Листом від 13 вересня 2013 року Комісія повідомила позивача про прийняте нею рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення, Комісія виходила з того, що відсутні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону № 2453-VI. Даних, які б свідчили про невжиття суддею ОСОБА_5 заходів щодо розгляду цивільної справи у строк, що передбачений законом, не виявлено.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення Комісії, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно вищевказаного судді, слід визнати незаконним та скасувати його, дії Комісії по розгляду його скарги - протиправними.
Спірні правовідносини регулюються Законом № 2453 та Регламентом Комісії.
Частиною першою статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з приписами частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
З аналізу наведених норм та висновку Конституційного Суду України вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.
У відповідності до положення частини другої статті 84 Закону № 2453-VI, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
Скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453-VI правом на звернення, позивач звернувся до Комісії зі скаргою (заявою) щодо неправомірної поведінки судді ОСОБА_5, в якій просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 83 Закону № 2453-VI.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Закону № 2453-VI, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів належить до відання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Комісія (частина сьома статті 86 Закону № 2453-VI).
Суд вважає, що права особи, яка звернулася зі скаргою, заявою щодо дій судді, в дисциплінарному провадженні певним чином обмежені правом на подання скарги, заяви на дії судді та правом на розгляд такої скарги, заяви з дотриманням Комісією процедури розгляду та процедури прийняття рішення.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не є суб'єктом правовідносин щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_5, оскільки оскаржуване рішення Комісії від 12 вересня 2013 року № 2515/дп-13 не стосується його прав, свобод або інтересів, а відтак вказане рішення не може порушити права, свободи або інтереси позивача.
Разом з тим, оскільки позивач має право на розгляд поданої ним скарги, суд перевіряє дотримання Комісією процедури її розгляду та прийняття рішення, передбаченої Законом № 2453-VI.
Відповідно до частини першої статті 84 Закону №2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Згідно з частиною першою статті 90, пунктів вісім, дев'ять частини першої статті 91 Закону № 2453-VI, Комісія є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України, який, зокрема, розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження; приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів.
Аналогічні положення закріплені в Регламенті, який визначає порядок роботи Комісії, та процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом № 2453-VI та іншими нормативно-правовими актами.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина четверта статті 84 Закону № 2453-VI).
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді встановлений статтею 86 Закону № 2453-VI та Регламентом.
Відповідно до положень статті 86 Закону № 2453-VI перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина друга), який за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд Комісії (частина шоста), яка в свою чергу, вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина перша статті 87).
Аналізуючи дії Комісії, суд дійшов висновку, що Комісія дотрималась процедури розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийнято рішення відповідно до норм Закону.
Крім того необхідно зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично не погоджується з рішенням судді Київського районного суду міста Донецька ОСОБА_5 від 10 квітня 2013 року.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 2-рп/2011 від 11 березня 2011 року зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.
Таким чином, давати оцінку процесуальним рішенням та діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть лише вищестоящі судові інстанції при перегляді судових рішень. При цьому, Комісія не наділена повноваженнями переглядати судові рішення, встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.
Відповідно до підпункту «d» пункту 2 Принципу 1 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.
Отже, питання про законність прийнятих рішень, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
Скориставшись правом, передбаченим процесуальним законом, позивач в цивільній справі, як зазначалось, подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Донецька від 10 квітня 2013 року. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 червня 2013 року вказане рішення залишено без змін.
Комісією, судом не встановлено умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків з боку судді ОСОБА_5 При цьому, суд зазначає, що позивач не надав суду доказів, які б могли спростувати законність оскаржуваного рішення Комісії від 12 вересня 2013 року № 2515/дп-13.
Крім того, є безпідставними доводи позивача про порушення суддею строків розгляду цивільної справи та порушення строків видачі копії судового рішення, як на підставу незаконності оскаржуваного рішення, з огляду на те, що Комісією, судом не встановлено, що суддею ОСОБА_5 не вживались заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що є необхідною умовою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 83 Закону № 2453-VI. Виготовлення та видача копії судового рішення на наступний день понад строк, встановлений процесуальним законом, не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 83 Закону № 2453-VI.
Щодо позовних вимог про визнання дій Комісії протиправними, суд зазначає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання незаконним рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла законне та обґрунтоване рішення, не допустила протиправних дій при його прийнятті, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, зібраними під час розгляду справи, позовні вимоги про визнання протиправним дій, визнання незаконним та скасування рішення задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді заяви позивача Комісією дотримані положення чинного законодавства, а порушень прав, свобод та інтересів позивача встановлено не було.
За таких обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 160-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним дій, визнання незаконним та скасування рішення.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Судді: О.А. Веденяпін
А.В. Єрьомін
М.П. Зайцев
В.П. Юрченко