Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/25135/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року

у справі №817/1951/13-а

за позовом Комунального підприємства "Добробуд" Корецької міської ради

до Державної фінансової інспекції в Рівненській області

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року Комунальне підприємство "Добробуд" Корецької міської ради звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Рівненській області, яким просило визнати протиправним та скасувати пункти1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги від 23 квітня 2013 року №130-13/483.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013року у справі № 817/1951/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014року у справі №817/1951/13-а постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування вимог п.2, п.3 Державної фінансової інспекції Рівненської області. Прийнято в цій частині нову постанову. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.2, п.3 вимог Державної фінансової інспекції Рівненської області (Гощанської об'єднаної державної фінансової інспекції) від 23.04.2013 року № 130-13/483. В решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна фінансова інспекція в Рівненській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, просить постанову суду другої інстанції скасувати та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі № 817/1951/13-а.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним державним фінансовим інспектором проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Добробут» за період з 01 серпня 2010 року по 01 березня 2013 року.

В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем фінансової дисципліни та складений акт №130-16/5від 29 березня 2013 року.

На підставі вказаного акту ревізії Гощанською ОДФІ на адресу КП «Добробут»надіслано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень № 130-13/483 від 23 квітня 2013 року.

З метою усунення зазначених порушень Гощанська ОДФІ вимагала:

1) Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі звільнення із займаних посад винних осіб, а саме - головного бухгалтера КП «Добробут» ОСОБА_4;

2) Ревізією встановлено, що виплата нецільової благодійної допомоги у сумі 58500,00 грн. проведена з порушенням вимог частини 3 статі 62 та частини 1 статті 75 Господарського кодексу України та статуту підприємства. У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 58500,00грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями130-136 Кодексу законів про працю України.

3) Виплата різниці в посадових окладах заступнику директора на період виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора в сумі 1181,20грн. проведена в порушення вимог статті 105 Кодексу законів про працю України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» та розпорядження Корецького міського голови від 05 березня 2012 року №26 «Про розірвання контракту за угодою сторін».

На суму зайво нарахованої доплати до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків в сумі 993,32грн. У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 12804,52грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

4) Нарахування та виплату заробітної плати за період з 15 листопада 2011 року по 04 грудня 2011 року у сумі 1991,28 грн. відкликаному з відпустки ОСОБА_5 проведено двічі, без врахування виплачених йому відпускних за цей же період, чим не дотримано вимог статті 12 Закону України «Про відпустки», статті 94 Кодексу законів про працю України, закону України «Про оплату праці», п.2.2, п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88від 24 травня 1995 року.

На суму зайво нарахованої особі заробітної плати до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків у сумі 167,47грн. У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут», в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 2158,75грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

5) Виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку охоронцю ОСОБА_6 у сумі 793,59грн., який не розривав трудових відносин із підприємством та працює по даний час, проведена з порушенням вимог статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 Кодексу законів про працю України.

На суму зайво нарахованої компенсації до державних цільових фондів нараховано та сплачено внесків в сумі 291,80 грн. У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут» », в тому числі в разі необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 1085,39грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

6) Нарахування орендної плати за договором оренди майна в червні - грудні 2011 року проведено з порушенням п.1.1 договору оренди твердого покриття від 01 червня 2011 року та частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема внаслідок арифметичної помилки щодо загальної площі асфальтного покриття на 500 кв.м (з врахуванням нарахованої підприємством індексації орендної плати) до міського бюджету недораховано2309,81грн. орендної плати. У зв'язку з цим:

- перерахувати в доходи міського бюджету м.Корець орендну плату в сумі 2309,81грн.

7) В порушення п.4.4 договору оренди твердого покриття від 01 червня 2011 року та п.14 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади міста, затвердженої рішенням Корецької міської ради від №50605 серпня 2011 року, внаслідок неправильного застосування індексу інфляції підприємством завищено розмір орендної плати за 2012 рік на суму 408,31грн. У зв'язку з цим:

- стягнути з винних осіб на користь КП «Добробут» », в тому числі в разі необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи, кошти в сумі 408,31грн.

У разі пропуску строків позовної давності та неповернення коштів стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

8) Провести нарахування та виплату компенсації за невикористані дні відпустки, згідно з умовами контракту, ОСОБА_7 в сумі 1972,05грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-XII) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно < … >, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до змісту пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до підпункт 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі по тексту Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14 та від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.

У відповідності до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.

У справі, яка розглядається, вимогою Інспекції зобов'язано КП «Добробут» вжити заходи для відшкодування завданих збитків.

Вирішуючи спір в даній справі суди дослідили правомірність проведення виплат,нецільової благодійної допомоги, виплат різниці в посадових посадах, виплат заробітної плати, виплат за використану відпустку тощо, та завдання КП «Добробут» збитків за період з 01 серпня 2010 року по 01 березня 2013 року.

Не обговорюючи питання наявності факту порушення позивачем фінансової дисципліни та обґрунтованості вимоги контрольно-ревізійного органу від 23 квітня 2013року №130-13/483, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що аналіз правильності обчислення та нарахування збитків повинен перевіряти суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи про відшкодування збитків.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанції є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області - задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 817/1951/13-а - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: