Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/51781/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Николина О.Я.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014

у справі № 815/933/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтранссервіс-Південь" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2012 № 0000011505, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 5 345 364 грн., а також про визнання протиправними дій Інспекції з прийняття цього акта індивідуальної дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд підтримав правову позицію відповідача у справі щодо необхідності виключення платником з податкового обліку від'ємного значення ПДВ у ціні товарів, які залишилися неоплаченими після спливу строку позовної давності та для цілей оподаткування вважаються безоплатно отриманими.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено з тих мотивів, що податковим законодавством не обмежено у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення ПДВ до податкового кредиту наступного звітного періоду, тоді як після спливу позовної давності неоплачені товари не стають безоплатно одержаними.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду як скасоване помилково.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає з необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з ПДВ за жовтень 2012 року, оформленої актом від 14.12.2012 № 62/15-518/33567045.

Під час цієї перевірки відповідачем було виявлено факт включення платником до податкового кредиту залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів, який залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, у сумі 5 345 364 грн. з терміном виникнення понад 1095 днів.

Згідно з пунктами 200.1 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізовані законодавчі положення, які цілком відповідають приписам підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 ПК, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Адже цим приписом встановлено граничний строк для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування; підстави для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від'ємного значення ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні; інше розуміння податковим органом розглядуваного положення Закону не ґрунтується на його змісті та є проявом довільного тлумачення Інспекцією податкових норм.

У даному разі не можна визнати слушними і твердження Інспекції (з яким безпідставно погодився суд першої інстанції) про необхідність виключення з податкового обліку платника від'ємного значення ПДВ у випадку неоплати товару після закінчення строку позовної давності.

Адже випадки коригування податкового кредиту з ПДВ наведені у статті 192 ПК.

Так, відповідно до пункту 192.1 цієї статті ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Втім у даному разі Інспекцією не зазначено, за якою саме операцією у податковому обліку платника виникло від'ємне значення ПДВ в оспорюваній сумі, не доведено зміни компенсації вартості товару, з якою наведена норма пов'язує обов'язок платника відкоригувати податковий кредит.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для виключення з податкового обліку Товариства залишку від'ємного значення з ПДВ в оспорюваній сумі та правомірно скасував оспорюване податкове повідомлення-рішення.

У той же час позовна вимога про визнання протиправними дій Інспекції щодо прийняття цього рішення не підлягає задоволенню. Адже власне прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за наслідками проведення податкової перевірки платника відповідає визначеній законом компетенції Інспекції як суб'єкта владних повноважень, а тому відповідні дії не можуть вважатися протиправними. У разі протиправності прийнятого рішення порушене право платника відновлюється шляхом скасування такого акта індивідуальної дії.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити ухвалені у справі судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у відповідній частині позовних вимог.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 225, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 у справі № 815/933/13-а скасувати.

3. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 у справі № 815/933/13-а змінити в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.01.2012 № 0000011505.

У цій частині позову відмовити.

4. В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 у справі № 815/933/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько