Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року м. Київ К/800/43468/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Середа Р.М., довіреність №99 від 27.12.2013 року,

від прокуратури - Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року

у справі №805/6328/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екоюжгеоразведка»

до Державної служби геології та надр України,

за участю прокуратури Донецької області,

про часткове скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екоюжгеоразведка» (далі по тексту ТОВ «Екоюжгеоразведка») звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту Служба геології та надр), яким просило скасувати наказ відповідача від 02.11.2012 року №532 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4683 від 17.04.2008 року, виданого ТОВ «Екоюжгеорозведка», на добування піску на родовищі Бакальська банка в Каркінітській затоці Чорного моря, скасувати наказ від 11.12.2012 року № 607 в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 4683 від 17.04.2008 року, виданого ТОВ «Екоюжгеорозведка», на добування піску на родовищі Бакальська банка в Каркінітській затоці Чорного моря.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі №805/6328/13-а , залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у зазначеній справі, позовні вимоги задоволенні.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки в даній справі право ТОВ «Екоюжгеоразведка» на користування надрами повинно було припинитись в судовому порядку, а не самостійно Службою геології та надр.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Служба геології та надр звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати вказані вище судові рішення, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача та прокуратури, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно спеціального дозволу на користування надрами від 17.04.2008 року за №4683, виданого Службою геології та надр, ТОВ «Екоюжгеоразведка» здійснювало видобування пісків в якості сировини, для ніздрюватих бетонів, бетону гідротехнічних споруд підводної та внутрішньої зон; для дорожньо-будівельних робіт; для силікатних каменів, цегли та інших пресованих виробів; в якості піску-компоненту в'яжучого для одержання щільного силікатного бетону, на родовищі Бакальська банка, в Каркінітській затоці, 7 км. На північний захід від краю коси Бакал в Автономній республіці Крим.

Управлінням державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку ТОВ «Екоюжгеоразведка» в період з 26.09.2012 року по 28.09.2012 року.

В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин про що складений акт № 43 від 26.09.2012 року. У акті зазначено порушення ТОВ «Екоюжгеоразведка» вимог ст.ст.17,24,53 Кодексу України про надра, що виразилось в наступному: - не внесенні зміни до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з затвердженням записів в ДКЗ України; - не виконано п.1 особливих умов дозволу щодо виконання умов Чорноморського державного управління охорони водних живих ресурсів; - не виконується пп.4.1.4 ст.4 Угоди про умови користування надрами щодо проведення на протязі 6 місяців з часу отримання Дозволу аналізу фонового вихідного екологічного стану навколишнього природного середовища за програмою, погодженою із Держуправлінням екоресурсів в АР Крим, з метою визначення його фізичних параметрів на час надання Дозволу; - не виконується пп.4.1.4 ст.4 Угоди про умови користування надрами що доведення моніторингу екологічного стану навколишнього природного середовища (надра, водні об'єкти, ґрунти, біоресурси) у зоні впливу гірничого виробництва, включаючи ведення радіаційного контролю, у відповідності з програмою, погодженою з Держгірпромнаглядом України, на протязі 18 місяців з часу реєстрації Спеціального дозволу; - у 2011 році допущено наднормативні втрати на 1,2% від запланованих втрат в плані розвитку гірничих робіт на 2011 рік та від проектних втрат; - не виконуються пункти 6, 7, Програми робіт; - у зв'язку з перезатвердженням запасів піску родовища «Бакальська банка» та їх збільшенням (протокол ДКЗ України від 13.04.2012 року №2600) не внесено зміни до Акту про наданні гірничого відводу; - не виконується стаття 13 угоди про умови користування надрами про щорічне інформування Міністерства щодо стану виконання Програми робіт.

Наказом відповідача «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» №532 від 02.11.2012 року, зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами позивачем.

Згідно наказу Служби геології та надр «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» №607 від 11.12.2012 року, анульований дозвіл на користування надрами ТОВ «Екоюжгеоразведка».

Не погоджуючись із вказаними наказами позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджені оскаржені позивачем рішення Служби геології і надр, їм надано юридичну оцінку.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору Служба геології та надр має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Пунктом 23 Порядку передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

У порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі №21-164а11, від 25 червня 2011 року у справі 21-36а11, від 10 грудня 2013 року у справі №21-450а13.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України наголошує на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині визнання неправомірним наказу Служби геології та надр від 11.12.2012 року №607.

Разом з тим, відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року N615, дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо, або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю органів місцевого самоврядування та ДПА у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання надр.

За наявності фактів порушення позивачем умов користування надрами при експлуатації родовища піску Бакальська балка Каркінітської затоки Чорного моря, видаючи наказ від 02.11.2012 року №532 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами позивачем відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це право надано Службі геології та надр для здійснення реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр та раціональним та ефективним використанням надр України.

Скасовуючи наказ відповідача від 02.11.2012 року № 532, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку, а тому рішення підлягає скасуванню.

Відповідно статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі №805/6328/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування наказу Державної служби геології та надр України від 02.11.2012 року №532 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4683 від 17.04.2008 року, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Екоюжгеоразведка», на добування піску на родовищі Бакальська банка в Каркінітській затоці Чорного моря.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі №805/6328/13-а - залишити без змін.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: