Історія справи
Постанова ВАСУ від 16.01.2014 року у справі №2а/0531/31/12
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/53283/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Куйбишевського районного суду міста Донецька від 07 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, у якому просить суд визнати протиправними дії Управління щодо не включення до страхового стажу період роботи на ПАТ «Донецький металургійний завод» з 03.05.1999 по 03.08.1999, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу вказаний період часу та зобов'язати здійснити перерахунок пенсій з урахуванням включеного трудового стажу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.08.2010 позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах без включення до страхового стажу періоду роботи в ПАТ «Донецький металургійний завод» з 03.05.1999 по 03.08.1999.
Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 07 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 04.08.1960.
05.08.2010 позивачу призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1, страховий стаж склав 31р. 6міс. 23 дні, в тому числі за Списком №1 (підземна робота на шахті) - 18р. 5міс. 18дн. та за Списком №1 (робота на Донецькому металургійному заводі) - 4р. 9міс. 11дн., період з 03.05.1999 по 03.08.1999 до страхового стажу не включено.
З трудової книжки позивача вбачається, що 03.05.1999 його було звільнено з Донецького металургійного заводу за скороченням штату, а саме за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Наказом від 13.05.1999 №1245 позивачеві призначено виплату допомоги по безробіттю у Вугледарському центрі зайнятості, у той же час зазначену виплату відстрочено до 03.08.1999 у зв'язку з отриманням позивачем в цей період вихідної допомоги при звільненні за скороченням штату. В подальшому виплату допомоги по безробіттю призначено з 04.08.1999 по 29.04.2000 та з 01.06.2000 по 27.11.2000, які були враховані при розрахунку пенсії.
Статтею 49-3 Кодексу законів про працю України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій, при розірванні трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (пункт 1 статті 40) зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більш як на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги.
Виплата місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається, провадиться за попереднім місцем роботи. За зазначеними працівниками зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищила трьох місяців.
Згідно з частиною першою статті 9 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Особливості обчислення страхового стажу з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються відповідними законами України.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
За приписами статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таким чином, підставою для включення періоду у страховий стаж, є, зокрема, сплата роботодавцем або застрахованою особою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11 дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З довідки Форми ОК-5, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька вбачається, що відкритим акціонерним товариством "Донецький металургійний завод" здійснювалась сплата страхових внесків застрахованої особи - ОСОБА_2 включно до серпня місяця 1999 року.
Отже, в страховий стаж відповідачем безпідставно не зарахований період з 03.05.1999 по 03.08.1999.
Зазначена обставина відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій відповідача по невключенню до страхового стажу позивача періоду з 03.05.1999 по 03.08.1999, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового, про задоволення позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 07 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо невключення до страхового стажу ОСОБА_2 періоду з 03.05.1999 по 03.08.1999.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, включивши в страховий стаж період з 03.05.1999 по 03.08.1999.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: