Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/800/49110/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні та виплаті раніше призначеної пенсії з 04 липня 2011 року з підвищенням та додаткової пенсії, зобов'язати відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії у розмірі 200 % від мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача поновити щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача при обчисленні йому пенсії врахувати премію 33,3 %, яку він отримував до звільнення з військової служби, посилаючись на те, що відповідачем було йому неправомірно припинено виплату розміру пенсії та додаткової пенсії із урахуванням усіх зазначених розмірів .

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, звільненою з військової служби у запас за пп. а п. 67, інвалідом 3-ої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2, а також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2005 року.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про поновлення виплати пенсії з вказаних обставин, однак в цьому йому було відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності відмови відповідача у поновленні виплати пенсії ОСОБА_3 виходячи з розміру 200 % від мінімальної пенсії за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та премії 33,3 %, яку він отримував до звільнення з військової служби.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, яка діяла до 01 січня 2006 року) встановлено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 3 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05 жовтня 2005 року №2939- IV, який згідно з пунктом 1 розділу ІІ набрав чинності з 01 січня 2006 року, частину четверту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інвалідам І групи - у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи - 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». Зазначена норма Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» змін не зазнавала, неконституційною не визнавались, отже підлягала застосуванню з часу набрання чинності.

Таким чином з 01 січня 2006 року підвищення до пенсії позивачу як інваліду ІІІ групи підлягає виплаті відповідно до зазначеної норми, тобто у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, механізм проведення призначення та перерахунку пенсії військовослужбовців визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 24 Порядку при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії

В абзаці 3 пункту 24 Порядку зазначено, що після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, за умовами наведених норм, органи Пенсійного фонду України здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при обчисленні пенсії позивачу враховано розмір премії 10%.

Таким чином, оскільки довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 33,3 % відповідачу не надходило, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу при обчисленні йому пенсії врахувати премію у розмірі 33,3 %.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в його редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року.

На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.

У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 23 липня 2011 року застосовуються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З 01 січня 2012 року дана постанова втратила чинність у зв'язку із закінченням строку її дії.

Враховуючи вказане, колегія суддів вказує, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, підлягають задоволенню лише за період з 04 липня 2011 року по 23 липня 2011 року.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_3 додаткової пенсії відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 щомісячну додаткову пенсію як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІІ групи згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 липня 2011 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: