Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/800/66837/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднання партнерів архітекторів «Сучасне місто»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

9.08.2013р. до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі Інспекція) про накладення штрафу звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Об'єднання партнерів архітекторів «Сучасне місто» (далі Товариство). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведеної перевірки Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудування, після чого, 23.07.2013р. відповідачем винесено постанову про накладення на Товариство штрафу у розмірі 103230грн. Вважаючи, що перевірку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки щодо наявності порушень в діяльності Товариства є помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання закону у сфері містобудування Інспекцією 21.06.2013р. складено акт, в якому зазначено, що проектною організацією (Товариством) розроблено проектну документацію з порушенням містобудівних умов і обмежень, зокрема, не передбачено влаштування пандусів та місця паркування автотранспорту.

На цій підставі, постановою від 23.07.2013р. на Товариство, як на проектну організацію, накладено штраф в сумі 103230грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Спірні правовідносини регулюються положеннями Законів України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон N208/94-ВР), «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон N3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011р. N553 (далі Порядок №553).

Задовольнивши адміністративний позов та скасувавши постанову Інспекції від 23.07.2013р., місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було проведено перевірку з порушеннями вимог чинного законодавства, що унеможливило Товариству здійснювати належний захист своїх інтересів.

Проте, вказані висновки є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Так, з протоколу від 19.07.2013р. про адміністративне правопорушення вбачається, що його було складено відносно директора Товариства та у його присутності. При цьому, директора Товариства було проінформовано як зі змістом правопорушення у сфері містобудування так і з часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто позивачу надано можливість надання заперечень, щодо обґрунтованості тверджень Інспекції про порушення містобудівного законодавства.

Також, матеріалами справи встановлено, що позапланову перевірку було проведено органом, який відповідно до положень Закону N3038-VI має необхідні повноваження, а саму перевірку здійснено на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та у відповідності до приписів Порядку №553.

Під час розгляду справи відповідачем надано докази того, що на час проведення Інспекцією перевірки та прийняття рішення про застосування штрафу, проектна документація, розроблена Товариством, не відповідала вимогам закону створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

При цьому санкції, застосовані Інспекцією до Товариства, відповідають приписам статті 2 Закон N208/94-ВР.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що при прийнятті постанови Інспекція діяла на підставі Закону N208/94-ВР від 23.07.2013р., в межах своєї компетенції та з дотриманням принципів, передбачених статтею 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднання партнерів архітекторів «Сучасне місто» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз