Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/49087/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії міського військкомату ОСОБА_5, третя особа - Херсонський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Херсонського обласного військового комісаріату на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії міського військкомату (далі - ВЛК) ОСОБА_5 (далі - Голова комісії), третя особа - Херсонський обласний військовий комісаріат (далі - військкомат) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про придатність позивача до проходження військової служби (далі - спірні дії); скасувати постанову відповідача про придатність до проходження військової служби (далі - спірна постанова); зобов'язати винести нову постанову відповідно до чинного законодавства України за результатами проходження медичного обліку.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що спірні дії та постанова відповідача не узгоджується з положеннями законодавства, якими врегульовано такі правовідносини, порушують права позивача, а тому ОСОБА_4 просив про задоволення позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року, позов задоволено, визнано протиправними дії та скасовано спірну постанову, зобов'язано відповідача прийняти нову постанову.

У касаційній скарзі третя особа, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що спірна постанова відповідача винесена з порушенням вимог закону і прав позивача, при цьому для захисту таких прав необхідно зобов'язати голову ВЛК прийняти відповідне рішення згідно вимог законодавства України.

Проте, до такого висновку суди дійшли в порушення норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами встановлено, що спірною постановою відповідача ОСОБА_4 визнано придатним для військової служби.

Цією ж постановою встановлено діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, кризова течія, ДДЗП ІІ ступеня, дисцикуляторна гіпертензивна енцефалопатія І-ІІ ступеня з помірною вегетативною дисфункцією, ангіопатія сітківки.

Висновок ВЛК про придатність позивача до військової служби зроблений з посиланням на графу І статті 39 «б» та 41 «в» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, який є додатком до Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Так, у відповідності до абзаців 1, 3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

За змістом абзацу 1 частини 7 статті 14 Закону № 2232-ХІІ для проведення приписки громадян України до призовних дільниць у районних (міських) військових комісаріатах утворюються комісії з питань приписки. За приписами частини 9 цієї ж статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби, а згідно з частиною 10 наведеної правової норми Закону за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень: придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування; підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення); непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних; непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку; підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання; підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України затверджено Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

За змістом пункту 2.6.1 Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів.

Пунктом 1.1 Розділу ІІ Положення визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 1.2 також передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

За правилами пункту 2.1 цього ж розділу Положення організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

В свою чергу, згідно з пунктом 2.6 Положення оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1 - 11 ТДВ «А».

Згідно з пунктом 2.9 Положення лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1 - 11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас, відповідно до графи І статті 39 «б» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, на який здійснено посилання у спірній постанові відповідача, ним могло бути прийнято рішення про непридатність до військової служби позивача в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, оскільки під час його медичного огляду встановлено діагноз гіпертонічна хвороба II стадії.

Таким чином, постанова відповідача про придатність позивача до військової служби, за встановлених судами обставин, не узгоджується з повноваженнями, наданими голові ВЛК Законом № 2232-ХІІ і Положенням, про що правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства суди не врахували наступне.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки розгляд питання щодо прийняття постанови ВЛК про непридатність або обмежену придатність для проходження військової служби є виключною компетенцією відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень таким суб'єктом, а тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, в частині зобов'язання голови ВЛК прийняти відповідне рішення, є помилковими, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т н о в и л а :

Касаційну скаргу Херсонського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року, в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання голови позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії міського військкомату ОСОБА_5 винести нову постанову відповідно до чинного законодавства України за результатами проходження медичного обліку, скасувати та прийняти нову постанову про відмову у позові.

В решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало