Історія справи

Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року у справі №2а-509/2008
Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року у справі №2а-509/2008

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2015 р. м. Київ К/800/13000/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

та касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Львівського міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2008

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015

у справі № 876/9736/13

за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, малолітньої доньки ОСОБА_4

до 1. Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області;

2. Державної фіскальної служби України (правонаступник Державної податкової адміністрації України)

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, малолітньої доньки ОСОБА_4 в липні 2008 року звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням позовних вимог, просила:

- зобов'язати Луцьку ОДПІ виключити всю інформацію про ОСОБА_2 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та анулювати всі документи, що були оформлені згідно з Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним Наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.10.2004 № 1345/9944;

- зобов'язати ДПА України не надавати ідентифікаційний номер ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- зобов'язати ДПА України не вносити ідентифікаційний номер та всю інформацію про ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

- зобов'язати ДПА України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання);

- зобов'язати Луцьку ОДПІ здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання);

- зобов'язати Луцьку ОДПІ проставити у паспорті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербової печаткою;

- зобов'язати Луцьку ОДПІ видати ОСОБА_4 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, а після досягнення ними 16-річного віку зробити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зобов'язати ДПІ в Обухівському районі Київської області скасувати в паспорті ОСОБА_2 запис про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;

- зобов'язати ДПА України скасувати ідентифікаційний номер ОСОБА_2;

- зобов'язати ДПА України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї;

- зобов'язати ДПА України знищити облікову картку з ідентифікаційним номером ОСОБА_2.

Ухвалою Львівського міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2008 закрито провадження у справі в частині вимог про зобов'язання Луцької ОДПІ виключити всю інформацію про ОСОБА_2 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та анулювати всі документи, що були оформлені згідно з Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним Наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.10.2004 № 1345/9944; зобов'язання Луцької ОДПІ проставити у паспорті ОСОБА_2 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербової печаткою; зобов'язання ДПІ в Обухівському районі Київської області скасувати в паспорті ОСОБА_2 запис про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Постановою Львівського міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2008 позов задоволено в частині вимог про:

- зобов'язання ДПА України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання);

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання);

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області видати ОСОБА_4 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області здійснити у паспорті ОСОБА_3 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зобов'язання ДПА України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї;

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено в частині вимог про:

- зобов'язання ДПА України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання);

- зобов'язання ДПА України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї;

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї;

- зобов'язання Луцької ОДПІ Волинської області здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання). У задоволенні решти позову відмовлено.

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Луцька ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Державна фіскальна служба України (правонаступник Державної податкової адміністрації України) у порядку, встановленому ст. 217 Кодексу адміністративного судочинства України, подала заяву про приєднання до касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача-2 у справі - Державної податкової адміністрації України правонаступником - Державною фіскальною службою України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга позивачки не підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача - підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Фактичною підставою для звернення ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах на час виникнення спірних відносин неповнолітнього сина ОСОБА_3, малолітньої доньки ОСОБА_4 з позовом до суду слугував факт отримання позивачкою листів Луцької ОДПІ та ДПА України про відмову у задоволенні заяв про виключення ідентифікаційних номерів ОСОБА_2, її дітей та всієї інформації про вказаних осіб з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, знищення облікових карток з ідентифікаційними номерами, збереження щодо них раніше встановленої форми обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання), внесення в паспорт відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Також податковими органами повідомлено позивачку та її дітей про те, що фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку за альтернативною формою має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову. Реєстрація у Державному реєстрі малолітньої або неповнолітньої особи може бути здійснена на підставі облікової картки за формою № 1ДР, поданої та підписаної такою особою або її батьками (усиновителями, піклувальниками). Якщо ж дитина через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, то після досягнення нею 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України, питання про внесення до її паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера може бути вирішено згідно з вимогами законодавства.

В обґрунтування касаційної скарги позивачка наголошує на тому, що податкові органи не розглянули всіх вимог заявлених позивачкою, обмежившись лише відмовою в задоволенні вимог щодо обрання альтернативної форми обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання) та внесення в паспорт відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Крім того, позивачка вказує на дотримання нею порядку відмови від ідентифікаційного номеру з огляду на релігійні та інші переконання, передбаченого Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших платежів» від 22.12.1994 № 320/94 ВР. Також, посилаючись на положення спільного наказу ДПА України та МВС України «Про затвердження змін до Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів» від 06.07.2006 № 386/663, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 за N 927/12801, позивачка вказує на те, що внесення в паспорт відмітки про наявність права виконувати будь-які платежі без ідентифікаційного номера передбачає здійснення в паспорті підпису посадової особи податкового органу та проставлення відповідної печатки. Позивачка також посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на момент ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягнуто 16-річного віку, у зв'язку з чим вказаним особам надано ідентифікаційні номери та внесено відповідні відомості про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. За цих обставин висновки суду апеляційної інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, що стосуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з посиланням на те, що право вказаних осіб на відмову від ідентифікаційного номеру не порушене, є необґрунтованими.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач-1посилається на те, що Податковим кодексом України (чинним на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) не передбачено можливості виключення відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера. Крім того, посилаючись на абз. 2 п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України, відповідач-1 вказує, що облік платників податків, які відмовилися від ідентифікаційного номеру, ведеться за прізвищем, ім'ям, по-батькові, серією та номером паспорта. Оскільки Податковим кодексом України жодних інших форм обліку для таких осіб не передбачено, то вимоги позивачки про зобов'язання Луцької ОДПІ та ДПА України в подальшому здійснювати облік ОСОБА_2 за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання є необґрунтованими.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших платежів» від 22.12.1994 № 320/94-ВР (далі - Закону № 320/94-ВР) Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 320/94-ВР до інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані: індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя; загальні відомості про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону; інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону № 320/94 ВР до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які постійно проживають в Україні, та про осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, проте мають об'єкти оподаткування або зобов'язані сплачувати податки в Україні, тобто реєстрації в Державному реєстрі підлягають усі фізичні особи незалежно від їх віку та громадянства у разі наявності в них обов'язку щодо сплати податків та об'єктів оподаткування.

Таким чином, до Державного реєстру включаються відомості про фізичних осіб незалежно від віку у разі наявності в таких осіб обов'язку щодо сплати податків та об'єктів оподаткування, зокрема інформація про ідентифікаційний номер.

Згідно з п. 1.3 Положення про картку фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.01.1998 N 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.1998

за N 124/2564 (чинного на час виникнення спірних відносин), присвоєння ідентифікаційних номерів здійснюється Державною податковою адміністрацією України на підставі відомостей, поданих фізичними особами (крім фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку в паспорті) згідно із заповненими обліковими картками за формою N 1 ДР. Фізичній особі - платнику податків та інших обов'язкових платежів надається ідентифікаційний номер, який надсилається до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи, а особам, які не мають постійного місця проживання, - за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування. Про реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) видається картка фізичної особи - платника податків.

Порядок і умови реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі передбачені Інструкцією про порядок і умови передачі державним податковим інспекціям інформації для реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 31.07.1995 № 66, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 289/825 (чинною на час виникнення спірних відносин). Зі змісту положень цієї інструкції випливає, що підставою для такої реєстрації є подання фізичною особою - платником податків та інших обов'язкових платежів облікової картки за формою № 1ДР, яка має бути підписана такою особою і подана до органу державної податкової служби.

Таким чином, присвоєння ідентифікаційного номеру фізичній особі здійснюється за результатами подання останньою до ДПА України облікової картки за формою N 1 ДР. Присвоєння ідентифікаційного номеру фізичній особі має наслідком внесення до Державного реєстру відомостей про таку особу.

Таким чином, відсутність в Державному реєстрі відомостей про фізичну особу свідчить про відсутність в такої особи ідентифікаційного номеру.

Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, на момент звернення до податкових органів із заявами про відмову від ідентифікаційних номерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Державному реєстрі зареєстровані не були.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання не надавати ідентифікаційні номери ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не вносити інформацію про вказаних осіб до Державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 320/94-ВР для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 320/94-ВР до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Таким чином, Законом № 320/94 ВР передбачено право осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, обрати альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів шляхом особистого звернення до податкових органів з відповідною заявою.

Усуваючи неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 1 Закону № 320/94-ВР, Верховний Суд України в ухвалі від 28.03.2013 у справі за позовом до ДПА України та ДПІ у м. Черкасах про визнання права на проживання без ідентифікаційного номера дійшов висновку про те, що у випадку, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це органи державної податкової служби, з Державного реєстру підлягає виключенню вся інформація про таку особу, а не лише її ідентифікаційний номер.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи викладене, законодавством передбачено реалізацію права особи щодо відмови від ідентифікаційного номеру шляхом виключення з Державного реєстру всієї інформації про таку особу, в т.ч. ідентифікаційного номера, та внесення до паспорту відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Інших способів реалізації такого права, зокрема скасування ідентифікаційного номеру або знищення облікової картки, Законом № 320/94-ВР та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.

Враховуючи викладене, а також встановлені судами обставини щодо звернення ОСОБА_2 до податкових органів із заявами про відмову від ідентифікаційного номеру, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність задоволення позову в частині вимог про зобов'язання Луцької ОДПІ та ДПА України виключити з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер ОСОБА_2 та всю інформацію про неї, а також про правомірність відмови в задоволенні позову в частині вимог про скасування ідентифікаційного номеру або знищення облікової картки ОСОБА_2

Порядок внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби на час виникнення спірних відносин був передбачений Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним Наказом ДПА України і МВС України від 19.10.2004 № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.10.2004 № 1345/9944 (далі - Порядок).

Зі змісту положень п. 1.5 розділу 1, п.п. 3.3, 3.4 розділу 3, розділу 4 Порядку вбачається, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 з текстом «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», яка видається податковим органом на вимогу такої особи, та паспорт громадянина України.

Згідно пункту 5.1, 5.2 розділу 5 Порядку посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.

Відповідно до п. 7 розділу 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 N 2503-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) записи у паспорті здійснюються паспортною службою.

Таким чином, органи державної податкової служби не були наділені повноваженнями зі здійснення будь-яких записів у паспорті, в т.ч. вносити відмітку про наявність права фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номеру, здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. При цьому довідка за формою N В3 з текстом «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» видається податковим органом з метою подальшого пред'явлення органу внутрішніх справ для здійснення відповідної відмітки в паспорті.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в цій частині.

Також суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання Луцької ОДПІ видати ОСОБА_4 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, оскільки на момент звернення до податкових органів із відповідною заявою ОСОБА_4 ще не отримала паспорту, оскільки була малолітньою особою.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено вимоги щодо зобов'язання ДПА України та Луцької ОДПІ Волинської області здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера, а також щодо зобов'язання Луцької ОДПІ після досягнення ОСОБА_4 16-річного віку зробити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Суд касаційної інстанції зазначає, що протиправність дій суб'єкта владних повноважень щодо здійснення обліку платників податків та інших обов'язкових платежів виникає тільки з моменту вчинення таких дій. Відповідачі зобов'язані здійснити усі необхідні дії для належного забезпечення обліку платника податку, в т.ч. після звернення із заявою про відмову від ідентифікаційного номеру та обрання альтернативної форми обліку. Підстави вважати, що відповідачі у майбутньому порушать права та інтереси фізичних осіб у судів попередніх інстанцій були відсутні.

За таких обставин суд касаційної інстанції не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність задоволення позову у вказаній частині.

Враховуючи все вищенаведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг та скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідачів здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 в частині задоволення позову про зобов'язання Державної податкової адміністрації України та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем проживання) скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

У решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун