Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2014 р. м. Київ К/9991/53510/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року по справі за позовом Управління Державної міграційної служби в Вінницькій області до ОСОБА_4 про адміністративне затримання, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про адміністративне затримання, примусове тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що ОСОБА_4 - громадянин Сомалі перебував на території України без документів, які б посвідчували його особу та підтверджували б законність перебування на території України, без постійного місця проживання, відповідного дозволу та документів на працевлаштування та офіційного джерела надходження коштів, що є підставою для його затримання та направлення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2012 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та відмовити у задоволені позову.

У свою чергу, позивач, надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами громадянин Сомалі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Могадішо (Сомалі) потрапив до України 20.01.2012 року з території Російської Федерації нелегально, тобто без відповідних документів.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, відповідач, перед перетином державного кордону України свої документи, які підтверджували його особу, умисно знищив. По прибутті у м. Вінницю скаржник у відділ міграційної служби у Вінницькій області стосовно отримання в Україні статусу біженця, не звертався.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у відповідача документів, які б підтверджували його особу, а також документів, які б надавали йому право перебувати на території України, є належною підставою затримання останнього та розміщення його у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період необхідний для підготовки документів для його видворення в примусовому порядку за межі України, але не більше ніж на 12 місяців.

Із зазначеним висновком колегія суддів погоджується і вважає необхідним зауважити на наступне.

Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (ч.2 ст.14), визначено, що іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Під час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопії, а в разі потреби - взяття інших біометричних даних іноземців та осіб без громадянства відповідно до закону (частина 3 статті 14 Закону).

Згідно ч.1 ст.30 Закону „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.30 вказаного Закону, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.

Згідно з пунктом 8 Типового Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється його адміністрацією на підставі рішення адміністративного суду згідно з актом приймання-передачі після завершення органами внутрішніх справ, охорони державного кордону чи Служби безпеки документування порушення іноземцями законодавства України та у разі неможливості з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, коштів для повернення тощо) проведення організаційних і практичних заходів щодо їх адміністративного видворення.

Відповідно до п.3.1.1. Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2007 р. №390, адміністративне видворення в примусовому порядку передбачає затримання іноземця, оформлення примусового видворення, за необхідності примусового тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Пунктом 3.1.3 вищезазначеного Положення передбачено, що поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - заінтересовані органи), зразок якого наведено у додатку 1. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для затримання відповідача на термін, необхідний для його документування у посольстві Сомалійської Демократичної Республіки у Російській Федерації до 12 місяців з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Також вірно встановлено про відсутність можливої загрози для основних прав і свобод відповідача у випадку його повернення на територію Сомалі, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів в обґрунтування фактів переслідування або загрози переслідування останнього.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд, правильно застосувавши норми матеріального права, аргументовано задовольнив позовні вимоги Управління Державної міграційної служби в Вінницькій області та підтвердив правомірне проведення організаційних і практичних заходів щодо адміністративного видворення відповідача.

Вінницький апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников