Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року

Друк

Пошук

346

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/9991/27773/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012

у справі № 2а-12006/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Стахановський завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (ГУД КС УКраїни у Луганській області)

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 4397394,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» податок на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 4397394,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2038,12 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що правомірність декларування ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в податковій декларації за травень 2011 року в сумі 4397394,00 грн. підтверджено довідкою СДПІ від 27.07.2011 № 431/08-3/00186513 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2011 по 31.03.2011; довідкою СДПІ від 19.08.2011 № 443/08-3/00186513 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011; документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства; вантажними митними деклараціями щодо здійснення митного оформлення підприємством експортних операцій, за рахунок оподаткування яких ставкою ПДВ на рівні 0%, утворилось від'ємне значення суми ПДВ в податковому обліку підприємства за березень, квітень, травень 2011 року. Суд встановив факт не виконання СДПІ вимог пункту 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок ненадання у встановлений цим пунктом п'ятиденний строк після закінчення перевірки до територіального органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» з бюджету 4397394,00 грн. як надмірно сплаченої суми податку на додану вартість.

В касаційних скаргах СДПІ та ГУ ДКС України у Луганській області просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційні скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, 20.06.2011 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення бюджетного відшкодування у сумі 4397394,00 грн. на його рахунок у банку (рядок 23 декларації, додаток № 3 до декларації). Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації за травень 2011 року від 21.06.2011 ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» зменшило обсяг оподатковуваних операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, на 10549440,00 грн., податок на додану вартість на 2109888,00 грн., а від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту збільшило на 2109888,00 грн. До цього позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, поданій до СДПІ 19.05.2011, задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (-) 4403951,00 грн. (рядок 19 декларації).

Згідно з довідкою СДПІ від 27.07.2011 № 431/08-3/00186513 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2011 по 31.03.2011, підтверджено задеклароване підприємством за квітень 2011 року від'ємне значення чистої суми ПДВ в розмірі 4397394,00 грн. Перевіркою не встановлено відносин підприємства з платниками податків, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію яких або інші документи визнані недійсними. Довідкою СДПІ від 19.08.2011 № 443/08-3/00186513 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011, підтверджено задекларовану підприємством за травень 2011 року та заявлену як суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку 4397394,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.15 у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суди попередніх інстанцій з огляду на підтвердження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми 4397394,00 грн. у податковій декларації за травень 2011 року довідками СДПІ від 27.07.2011 № 431/08-3/00186513 та від 19.08.2011 № 443/08-3/00186513, дослідженими в судовому процесі документами бухгалтерського та податкового обліку (в тому числі, податковими накладними, платіжними дорученнями на сплату ціни придбаних товарів (послуг), включаючи суми ПДВ), вантажними митними деклараціями зробили правильний висновок про протиправність бездіяльності СДПІ щодо не надання до ГУ ДКС України в Луганській області висновку про відшкодування позивачу ПДВ в цій сумі.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ від фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі контролюючим органом не спростована.

При цьому, однак, не можна погодитись із висновком судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 ПК, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 16.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ; в постанові від 31.05.2016 у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на викладене, висновок судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим. Згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в зазначених вище постановах, способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів суми надмірно сплаченого податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та направити такий висновок до органу державної казначейської служби.

Відповідно до частини 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (частина 2 цієї статті.)

Згідно з частиною 3 суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Враховуючи те, що висновки судів у частині задоволення позову про стягнення на користь позивача сум бюджетного відшкодування не відповідає вказаній позиції Верхового Суду України, судові рішення підлягають зміні.

Відповідно до ст. 225 КАС суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 94 цього Кодексу позивачу присуджуються судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1004,00 грн. ( підпункт 1 пункту 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 № 2857-VІ, дата звернення з позовом - 22.12.2011).

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області задовольнити частково, змінити постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012, позов задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо неприйняття та ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 4397394,00 грн. (чотири мільйони триста дев'яносто сім тисяч триста дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

В іншій часині позову відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1004,00 грн. (одна тисяча чотири гривни 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев