Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2015 р. м. Київ К/800/65823/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - УМВС України в Сумській області), третя особа - начальник УМВС України в Сумській області про скасування наказу та поновлення на роботі,

за касаційною скаргою УМВС України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року,

встановив:

В січні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до УМВС України в Сумській області про визнання протиправними дій т.в.о. начальника УМВС України в Сумській області полковника міліції Скрипника Р.В. щодо видачі наказу від 28.11.2013 р. № 248 о/с про звільнення ОСОБА_6 з органів внутрішніх справ, скасування наказу від 28.11.2013 р. № 248 о/с та поновлення його на посаді інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ з 28.11.2013 р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

При новому розгляді справи в заяві від 29.07.2014 р. позивач збільшив розмір позовних вимог і просив скасувати також наказ УМВС України в Сумській області від 06.11.2013 р. № 1031 "Про надзвичайну подію в Охтирському МВ та покарання винних".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними і скасовано накази УМВС України в Сумській області від 06.11.2013 р. № 1031, від 28.11.2013 р. № 248 о/с та від 10.07.2014 р. № 149 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 10.07.2014 р., поновлено ОСОБА_4 на посаді інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ з 28.11.2013 р.

У касаційній скарзі УМВС України в Сумській області, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ у званні старшого лейтенанта міліції на посаді інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області.

У зв'язку із затриманням ОСОБА_4 і повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою), відповідачем проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 05.11.2013 р.

Наказом УМВС України в Сумській області від 06.11.2013 р. № 1031 "Про надзвичайну подію в Охтирському МВ та покарання винних" за порушення вимог розділу II Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. № 155, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ та скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу, який виразився у вимаганні та отриманні незаконної грошової винагороди від цивільної особи, що призвело до надзвичайної події, наказано звільнити ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (далі - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Положення).

Наказом УМВС України в Сумській області від 28.11.2013 р. № 248 о/с ОСОБА_4 з 28.11.2013 р. звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію).

Скасовуючи попередні рішення судів у цій справі, Вищий адміністративний суд наголошував на тому, що дискредитація звання рядового і начальницького складу є окремою підставою для звільнення з органів внутрішніх справ і в пункті 66 Положення не йдеться про можливість застосування даної підстави для звільнення виключно в разі притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У зв'язку з цим судам необхідно було дати належну правову оцінку обставинам, зазначеним у висновку службового розслідування і наказі УМВС України в Сумській області від 06.11.2013 р. № 1031, та навести власні міркування з приводу того, чи підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості поведінка ОСОБА_4, описана в акті службового розслідування, та чим підтверджуються або спростовуються ці обставини.

Повторно дослідивши висновок службового розслідування, суди з'ясували, що в ньому не вказано точної дати, часу і місця вчинення позивачем правопорушення. Точніше ці відомості зазначені в протоколі прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення, в якому останній вказував на зупинення його автомобіля працівниками ДАІ близько 13 години 14 або 15 жовтня 2013 року на перехресті вул. Леніна з автодорогою Суми-Харків у м. Охтирка. Разом з тим, з постових відомостей за жовтень 2013 року вбачається, що на вказаному маршруті ОСОБА_4 ніс службу лише 06.10.2013 р. Матеріали службового розслідування фактично складаються лише з висновку, а в ході розслідування відповідачем не проводилось опитування будь-яких осіб та не досліджувались документи.

Виходячи з цього, суди вважали, що рішення про звільнення ОСОБА_4 прийнято відповідачем без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, встановлення як самого факту вчинення позивачем проступку, так і ступеню його вини.

З висновком судів неможна погодитись, оскільки він зроблений без урахування всіх фактичних обставин справи.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.10.2013 р. та протоколом допиту потерпілого від 01.11.2013 р. гр. ОСОБА_7 повідомив прокуратуру Сумської області про вилучення в нього працівником ДАІ ОСОБА_4 близько двох тижнів назад (14 або 15 жовтня 2013 року) свідоцтва про реєстрацію автомобіля та вимагання надання неправомірної вигоди в сумі 1000 дол. США за його повернення.

01.11.2013 р. ОСОБА_4 був затриманий працівниками прокуратури Сумської області спільно з ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України у службовому приміщенні відділення ДАІ Охтирського МВ за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, після того, як ОСОБА_7 передав грошові кошти в сумі 6000 грн вказаній ОСОБА_4 особі - ОСОБА_8, а останній передав йому вилучене ОСОБА_9 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.11.2013 р. до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який з 22.11.2013 р. змінений на запобіжний захід у вигляді застави.

На запит заступника начальника УКЗ УМВС України в Сумській області про надання дозволу на побачення з ОСОБА_4 прокуратура Сумської області дала письмову відповідь від 05.11.2013 р. про неможливість надання такого дозволу та зазначила, що під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 на підставі статті 63 Конституції України відмовився від будь-яких пояснень.

Вказані обставини зафіксовані у висновку службового розслідування від 05.11.2013 р. та підтверджені письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного відсутність у висновку службового розслідування точної дати, часу і місця вилучення ОСОБА_4 у ОСОБА_7 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не спростовує факту вчинення позивачем цих дій, а те, що згідно з постовими відомостями позивач не мав нести службу у вказані потерпілим дати на маршруті, який включає перехрестя вул. Леніна з автодорогою Суми-Харків у м. Охтирка, не свідчить про те, що він не перебував у вказаному місці.

Крім того, на момент прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 9 вересня 2014 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України. Зокрема, у вироку суду зазначено, що досудовим розслідуванням не встановлено більш точної дати, ніж середина жовтня 2013 року, коли ОСОБА_4 зупинив автомобіль ОСОБА_7 Зазначено також, що покази інспекторів ОСОБА_11 і ОСОБА_10 разом із показами потерпілого повністю спростовують твердження обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_4 у день зупинки згідно з постовими відомостями перебував на іншому маршруті чи безпосередньо на місці іншої дорожньо-транспортної пригоди, а отже не міг вилучати у потерпілого будь-які документи.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2014 року скасовано вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 9 вересня 2014 року та направлено справу на новий розгляд у зв'язку з неправильним призначенням ОСОБА_4 покарання та відсутністю в матеріалах справи запису судових засідань від 04.09.2014 р. і від 09.09.2014 р.

Таким чином, зазначені обставини у їх сукупності підтверджують вчинення позивачем дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу та є підставою для звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу УМВС України в Сумській області задовольнити.

Скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.