Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/11590/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у справі № 127/9686/14-а за позовом ОСОБА_4 до Вінницької міської ради, Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі першого заступника директора департаменту - Паламарчук Наталії Іванівни визнання неправомірними дій щодо відмови у оформленні документів для отримання матеріальної допомоги, зобов'язання надати матеріальну допомогу, - ВСТАНОВИЛА:ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Вінницької міської ради, Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі першого заступника директора департаменту - Паламарчук Наталії Іванівни , в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у оформленні документів для отримання матеріальної допомоги; зобов'язати надати соціальну допомогу у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для працездатної особи .

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 19.12.2013 року ОСОБА_4 звернувся до директора Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про отримання матеріальної допомоги у зв'язку із важким матеріальним станом, що пов'язаний із тривалим безробіттям. В даній заяві ОСОБА_4 також повідомив про своє перебування на обліку у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості м. Вінниці.

Листом № 15-08-05-01 від 14.01.2014 року ОСОБА_4 отримав відповідь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на свою заяву від 19.12.2013 року, який підписаний першим заступником директора Департаменту Паламарчук Н.І. Згідно даного листа Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради було розглянуто звернення позивача від 19.12.2013 року про надання йому матеріальної допомоги. За результатами розгляду заявника повідомлено про відсутність на даний час підстав для надання йому такої матеріальної допомоги.

Крім того, 17.10.2014 року за № 01-21/3553 Лівобережним міжрайонним центром зайнятості Вінницького обласного центру зайнятості на запит суду першої інстанції надано інформацію щодо перебування ОСОБА_4 на обліку у центрі як безробітного. Згідно даної інформації, 07.05.2013 року ОСОБА_4 зареєстрований у центрі як такий, що шукає роботу, а 08.05.2013 року йому надано статус безробітного. 14.05.2013 року ОСОБА_4 подав заяву про призначення йому допомоги по безробіттю, на підставі якої він за період з 07.05.2013 року по 07.04.2014 року отримав допомоги по безробіттю на загальну суму 4 803,87 грн. За результатом обміну даними з управлінням Пенсійного фонду України було встановлено факт отримання доходу ОСОБА_4 в серпні 2013 року від ТОВ «Гербалайф Україна». 07.04.2014 року центром зайнятості прийнято рішення про зняття з обліку позивача у зв'язку із поданням ним недостовірних відомостей, а постановою Вінницького окружного адміністративного суду стягнуто з ОСОБА_4 безпідставно отримані ним як допомога по безробіттю кошти у розмірі 4 803,87 грн. Стягнення коштів наданий час відбувається у примусовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Департамент соціальної політики Вінницької міської ради при надані відповіді ОСОБА_4 на його звернення про отримання матеріальної допомоги у зв'язку із важким матеріальним станом, що пов'язаний із тривалим безробіттям діяв на підставі на у межах повноважень передбаченими чинним законодавством України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту «а» частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад надано право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень надавати додаткові до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.

Статтею 5 Закону України «Про соціальні послуги» передбачено перелік видів соціальних послуг та форм їх надання. Надання матеріальної грошової допомоги є однією із форм надання соціальних послуг мешканцям міста Вінниці, які перебувають у складних життєвих обставинах відповідно до положень вказаної статті 5 Закону України «Про соціальні послуги».

Рішенням Вінницької міської ради № 1173 від 27.02.2013 року затверджено «Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці».

Відповідно до положень пункту 1.7. даного Положення, складні життєві обставини - це обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності або можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.

Пунктом 2.1. Положення передбачено, що попередній розгляд звернень мешканців міста Вінниці з питань надання матеріальної допомоги на особистому прийомі здійснюють міський голова, секретар міської ради, перший заступник міського голови, заступник міського голови, який, згідно розподілу посадових обов'язків, опікується питаннями соціального захисту населення, а у разі його тимчасової відсутності (відпустка, відрядження, хвороба тощо) - директор Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.

Згідно пункту 2.3. Положення, попередній розгляд звернень є обов'язковим. Пунктом 2.4. передбачено, що під час особистого прийому заявник подає в тому числі заяву на ім'я міського голови.

Із вищезазначеного слідує, що метою попереднього розгляду є перевірка наявності всіх необхідних документів для вирішення питання щодо надання матеріальної допомоги.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що відповідач не мала права одноосібно приймати рішення щодо відмови у оформленні йому документів та надання соціальної допомоги за відсутності відповідних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся із заявою про надання матеріальної допомоги до директора Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Попової Л.В.

Першим заступником директора Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Паламарчук Наталією було розглянуто заяву позивача по суті і за результатами розгляду заяви надано відповідь про відсутність підстав для надання матеріальної допомоги.

Щодо цього, колегія суддів звертає увагу на п. 2.12.3. Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці, відповідно до якого рішення щодо відмови в наданні матеріальної допомоги приймає Комісія з питань надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці, утворена виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Із вищезазначеного слідує, що прийняття рішення про надання чи відмову у наданні матеріальної грошової допомоги особам, які звернулись із відповідними заявами, належить до виключної компетенції спеціально створеної виконавчим комітетом Вінницької міської ради Комісії з питань надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці.

Відповідно до п.2.2 Положення в разі звернення з питань надання матеріальної допомоги до інших посадових осіб Вінницької міської ради, вони зобов'язані роз'яснити заявнику порядок надання такої допомоги і запропонувати звернутися на особистий прийом до осіб, визначених у пункті 2.1 даного Положення.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду приходить до висновку щодо неправомірності дій першого заступника директора Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Паламарчук Наталії, які полягають у прийнятті в одноособовому порядку рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання матеріальної допомоги.

В подальшому позивачем було реалізовано право на звернення про надання матеріальної допомоги шляхом подачі заяви від 26.02.2014 року на ім'я міського голови Гройсмана В.Б., яка була розглянута у встановленому законом порядку.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Вінницької міської ради надати ОСОБА_4 матеріальну допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.3. вищевказаного Положення, матеріальна допомога надається членам територіальної громади міста Вінниці за рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріплених ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відтак, зобов'язуючи відповідача прийняти рішення певного змісту, суд виходить за межі своїх повноважень, втручаючись у дискреційні повноваження органу державної влади.

Тому, як вірно зазначено судами, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо зобов'язання Вінницької міської ради надати йому соціальну матеріальну допомогу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відмови відповідача у оформленні документів для отримання матеріальної допомоги. В цій частині позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними дії відповідача, які полягають у прийнятті в одноособовому порядку рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання матеріальної допомоги.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)