Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2014 р. м. Київ К/800/42744/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів Мороз Л.Л., Черпіцької Л.Т.,

при секретарі Романишин О.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 815/250/13-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, третя особа: перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Полюлях Віталія Анатолійовича, про визнання незаконної постанови про вчинення адміністративного правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною постанови №10 у справі про адміністративне правопорушення та накладення штрафу, винесеної 16.02.2012 року першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №10 від 16.02.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернулася з касаційною скаргою, в якій просила ці рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за результатами проведеної планової перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства при будівництві та експлуатації продовольчого магазину по АДРЕСА_1 було прийнято постанову №10 від 16.02.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 10730 грн. на ФОП ОСОБА_1

Підставою для прийняття зазначеної постанови виявилось порушення позивачкою вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: експлуатація магазину по АДРЕСА_1 без прийняття його в експлуатацію після проведеної реконструкції частини житлового будинку без дозволу на виконання будівельних робіт.

Не погоджуючись з прийнятою постановою №10 від 16.02.2012 року та не знаходячи підстав для погашення накладеного штрафу ФОП ОСОБА_1. звернулась з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не може бути суб'єктом правопорушення містобудівного законодавства у відповідності до п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та ч.9 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки не є замовником чи підрядником будівництва об'єктів містобудування, не подавав жодних заяв на виконання будівельних робіт, відтак спірна постанова є безпідставною та підлягала скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, закінчене з 5 серпня 1992 року по 31 грудня 2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні карається штрафом у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено поняття замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Із статті 26 Закону вбачається, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частиною 1 ст. 34 Закону передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частин 1 та 2. ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Частиною 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Отже, наведені норми зобов'язують особу, в тому числі фізичну особу - підприємця, дотримуватись відповідного порядку виконання будівельних робіт, зокрема реєструвати декларацію про початок виконання таких робіт. У випадку порушення встановленого порядку до замовника застосовується відповідальність, передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність звернення позивача (на що посилались суди попередніх інстанцій) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не виключає позивача із числа суб'єктів містобудування та є підставою для застосування штрафу, який було накладено спірною постановою.

Колегія суддів дійшла думки, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, приймаючи постанову №10 від 16.02.2012 року, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але, вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Згідно з ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 815/250/13-а скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.

Судді :