Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/800/3563/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Лиска Т.О., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та перерахунок довічного грошового утримання судді, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною дії відповідача - УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та зобов'язати здійснити вказаний перерахунок починаючи з 01.01.2012 року з урахуванням розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що згідно ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці, розраховується виходячи із розміру грошового утримання працюючого судді.

У поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ), не передбачено здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у випадку зміни грошового утримання діючих суддів судів загальної юрисдикції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач був звільнений з посади голови та судді Долинського районного суду Івано-Франківської області у зв'язку з виходом у відставку.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача та відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (який був чинним на той час) йому було призначено довічне грошове утримання судді у відставці.

Також, позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Івано-Франківській області та на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року

Листами від 19.03.2012 року № 2419/03, від 11.04.2012 року № 76/Ч-13, від 17.01.2013 року № 323/03 відповідач повідомив позивача про те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання, крім суддів Конституційного Суду України, відповідно відсутні підстави для проведення такого перерахунку (а.с.7-9).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, згідно з частиною першою статті 138 Закону № 2453-VІ (у редакції чинній до 03.06.2013 року), судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

В силу частини першої статті 37 і статті 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 138 Закону № 2453-VІ (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Частиною четвертою статті 138 Закону № 2453-VІ передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця, залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Зокрема, пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 № 5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Також додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Івано-Франківській області.

Разом з тим, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину 3 і 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина 3 статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина 5 статті 138 Закону).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді, в період до 03.06.2013 року, у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій не врахували положення частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI) та не обмежили довічне грошове утримання, яке підлягає виплаті позивачу у встановленому цією нормою максимальному розмірі за період з 01.01.2012 року по 02.06.2013 року.

Слід зазначити, що положення частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки, з 03.06.2013 року правове регулювання спірних правовідносин здійснювалося відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI, тому довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, з 03.06.2013 року повинно виплачуватись у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді та не обмежується граничним розміром.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2013 року у справі № 343/1730/13-а скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4 за період з 1 січня 2012 року по 2 червня 2013 року в розмірі 80 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням максимального розміру встановленого частиною 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4 з 03.06.2013 року у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з врахуванням довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Івано-Франківській області.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді І.Я. Олендер

Т.О. Лиска

М.І. Мойсюк