Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/63224/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Гаманка О.І.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення грошової допомоги,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII).

Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Своє заперечення на касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що позивача звільнено у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи, а не у зв'язку з виходом на пенсію, а тому вона не має права на виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що виплата грошової допомоги на підставі статті 37 Закону № 3723-XII можлива лише за наявності стажу державної служби не менше 10 років та звільненні державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію за віком. Тож, оскільки позивач звільнена з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, а не у зв'язку з виходом на пенсію, права на грошову допомогу вона не має.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів, оскільки він ґрунтується на невірному трактуванні положень чинного законодавства.

Відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону № 3723-XII державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частиною другою статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України 16 грудня 1993 року № 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі - Закон № 3721-XII) особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 4 липня 2011 року № 86-Л ОСОБА_4 звільнено з державної служби на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. На час звільнення вона мала понад 34 роки страхового стажу, у тому числі понад 21 рік стажу державної служби. Їй достроково, до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, з урахуванням положень статті 21 Закону № 3721-XII, призначено пенсію за віком, відповідно до Закону № 3723-XII.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону № 3723-XII в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 КЗпП України, статті 21 Закону № 3721-XII, у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади, відповідно до чинного законодавства, державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону № 3723-XII. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону № 3723-ХІІ не встановлено.

Тобто, грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 КЗпП, не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 червня 2014 року (справа № 21-22а14), яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов`язковою для всіх судів України.

З огляду на наведене, висновок судів про відсутність в ОСОБА_4 права на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію, відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не застосували норми права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, ухвалені ними рішення підлягають обов'язковому скасуванню. Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 2201 КАС України, за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, суд касаційної інстанції ухвалює рішення за наслідком попереднього розгляду справи, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись частиною четвертою статті 220-1, статтями 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_4 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу".

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.І. Бутенко

О.І. Гаманко