Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Київ К/800/9762/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014

у справі № 806/7136/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" (далі - Товариство)

до Новоград-Волинської ОДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про:

визнання протиправними дій Новоград-Волинської ОДПІ щодо проведення планової документальної виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, а також щодо складення, підписання та направлення на адресу позивача акта від 09.07.2013 № 63/22-00/35285888;

зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» інформацію про результати цієї перевірки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014, позов задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача зі складення, підписання та направлення Товариству оспорюваного акта перевірки; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Новоград-Волинська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що спірну податкову перевірку було проведено відповідачем на підставі наказів начальника Новоград-Волинської ОДПІ від 27.05.2013 № 309 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки дотримання Товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012» та від 02.07.2013 № 22 «Про продовження строків проведення планової виїзної перевірки Товариства».

Результати цієї перевірки відображено в акті 09.07.2013 № 63/22-00/35285888.

Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі № 806/4880/13-а (залишену без змін за наслідками її перегляду в апеляційному порядку), якою визнано незаконним та скасовано наказ Новоград-Волинської ОДПІ від 02.07.2013 № 22 про продовження терміну проведення названої перевірки.

Кваліфікувавши факт незаконності цього наказу як преюдиційну обставину, суди зробили висновок про невідповідність дій податкового органу з оформлення результатів цієї перевірки такими, що не відповідають вимогам пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України, та визнали дії відповідача зі складення, підписання та направлення Товариству оспорюваного акта перевірки протиправними.

Дійсно, згідно з абзацом першим пункту 86.3 статті 86 названого Кодексу акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Втім у справі, що переглядається, здійснена судами правова оцінка оскаржуваних дій податкової інспекції зроблена без урахування такого.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження, зокрема: дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених законодавчих приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже, дії з оформлення результатів податкової виїзної перевірки складенням акта є, по суті, виконанням службовими особами контролюючого органу своїх обов'язків; власне складення акта перевірки, його підписання та надсилання на адресу платника є процедурними діями, які не впливають на суб'єктивний стан прав платника та не породжують у нього будь-яких додаткових обов'язків. Розглядувані дії самі по собі не є юридично значущими, а відтак жодним чином не порушують права позивача у справі.

Доказів на підтвердження зворотного позивачем не представлено.

А відтак розглядувані вимоги задоволенню не підлягають.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові акти зі спору учасниками провадження у касаційному порядку не оскаржується. А відтак з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині другій статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційного суду відсутні підстави для перегляду судових рішень у відповідній частині.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 у справі № 806/7136/13-а змінити в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій зі складення, підписання та направлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" акта від 09.07.2013 № 63/22-00/35285888.

У цій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько