Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року м. Київ К/9991/50337/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про перерахунок пенсії.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії державного службовця починаючи з 01.02.2008 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35 % посадового окладу та премії у розмірі 165,6 %, відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2008 року № 145\Л\05-029. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 01.02.2008 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35 % посадового окладу та премії у розмірі 165,6 % відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2008 року № 145\Л\05-029. В частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дії посадових осіб Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області та недійсності довідок ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді було задоволено. Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року та залишити в силі постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2011 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді надано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працювала в Державній податковій адміністрації України в Кіровоградській області. Під час роботи в органах державної податкової служби позивач отримувала винагороду за вислугу років, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» від 12.09.1997 року № 1013 у розмірі 35% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. З 19.10.2006 року ОСОБА_2 призначено пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». На час звільнення загальний трудовий стаж позивача становив 36 років 1 місяць 12 днів, з яких 16 років 24 дні - державної служби.

20.03.2008 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді із заявою про перерахунок з 01.02.2008 року пенсії на підставі довідки Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2008 року № 145\Л\05-29, згідно якої загальна сума заробітної плати ОСОБА_2 становила 7367,58 грн., з яких: 1930,00 грн. - посадовий оклад, 130,00 грн. - надбавка за ранг, 721,00 грн. (35 %) - надбавка за вислугу років, 1390,50 грн. - надбавки за виконання особливо важливої роботи, 3196, 08 грн. - премія (165,6% ). Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді позивачу було проведено перерахунок пенсії.

23.06.2008 року Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області управлінню Пенсійного фонду України в м. Кіровограді була видана нова довідка № 2759/10/05-029 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2008 року, в яку включена премія за січень 2008 року у розмірі 2093,94 грн.

18.08.2008 року Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області була видана нова довідка № 639/л/05-029 року для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2008 року, в яку включена премія за січень 2008 року у розмірі 3196,08 грн., та згідно якої довідку від 23.06.2008 року № 2759/10/05-029 було визнано недійсною.

19 січня 2009 року Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області видана управлінню Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нова довідка № 24/л/05-029 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2008 року, в яку включена премія за січень 2008 року у розмірі 114,2036% посадового окладу лютого 2008 року у розмірі 2204,13грн. та якою зменшено надбавку за вислугу років з 35% до 25% посадового окладу.

Статтею 371 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби залежно від стажу роботи і обчислюється у відсотках, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці.

Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.

Таким чином, з наведеного вбачається, що винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вона повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу» визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у розмірі 35% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, премія, яка нарахована та виплачена у певному місяці за результатами роботи попереднього місяця, включається у заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у тому місяці, в якому вона нарахована та виплачена.

Оскільки, премії фактично були виплачені у лютому 2008 року та були враховані у вказаному місяці у доход працівників, на який нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, отже підстави для включення даної премії до розміру заробітної плати у січні 2008 року були відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04.07.2011 року у справі № 21-119а11 та від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11.

Відповідно до частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку, що передує моменту звернення до суду.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року - скасувати.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2011 року - змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії державного службовця починаючи з 18.07.2010 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35 % посадового окладу, відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2008 року № 145\Л\05-029. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 18.07.2010 року з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35 % посадового окладу відповідно до довідки Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2008 року № 145\Л\05-029.

В іншій частині позовних вимог - відмовити».

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз