Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/63016/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.Суддів:Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. секретар судового засідання: Антипенко В.В.

за участю представників позивача: Скакун Л.М., Третякова П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання надати вихідні дані,-

в с т а н о в и л а:

Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.06.2009 року №1277 «Про відмову Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангелія «Церква Воскреслого Христа» в наданні вихідних даних на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в духовний центр з прибудовою залу зібрань" (далі - Рішення №1277); зобов'язати відповідача розглянути і прийняти рішення, яким надати позивачу вихідні дані на проектування і реконструкцію приміщення, позначене на плані літерою "А 1", - приміщення позначене на плані літерою "А 2" будівлі № 46 по вул. К. Маркса у м. Вінниці в духовний центр з прибудовою залу зібрань на 900 місць; встановити відповідачу строк на протязі одного місяця з дня вступу в законну силу постанови суду у даній справі для подання звіту про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем були надані всі необхідні документи для отримання дозволу на проектування і реконструкцію будівлі, а відтак у відповідача не було підстав для відмови у наданні такого дозволу.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до свідоцтва про власність за №186 від 09.04.2001 року, власником будинковолодіння площею 1949,8кв.м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, є Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангеліє "Церква Воскреслого Христа".

29.05.2009 року до Вінницького міського голови звернувся керівник Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" з проханням надати дозвіл на реконструкцію будівлі "Церква Воскреслого Христа", розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, з прибудовою залу зібрань.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.06.2009 року № 1277 «Про відмову Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангелія «Церква Воскреслого Христа» в наданні вихідних даних на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в духовний центр з прибудовою залу зібрань" відмовлено Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангеліє "Церква Воскреслого Христа" в наданні дозволу на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в м. Вінниці в духовний центр з прибудовою залу зібрань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було надано всіх необхідних документів, а відтак відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв правомірно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій посилались на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 року, рішення Вінницької міської ради від 24.06.2010 року № 2870 "Про внесення змін до додатку до рішення міської ради від 07.05.2005 року №1198 "Про затвердження "Правил забудови та використання територій міста Вінниці. Частина 1 - Процедури і регламенти" та визнання такими, що втратили чинність, рішення міської ради від 26.06.2009 року №2427 та від 3010.2009 року №2549", Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.2011 року.

Однак, такі посилання свідчать про недодержання судами попередніх інстанцій норм статті 159 КАС України, оскільки, вказані нормативно-правові акти не були чинними на момент виникнення спірних відносин та не могли слугувати нормативним обґрунтуванням для прийняття оскаржуваного рішення Рішення №1277.

Правовідносини у справі регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, Земельного кодексу (далі - ЗК) України, Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року №1699-IІІ, з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №1699-IІІ), Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №489 від 20.05.2009 року (далі - Порядок №489), а також Правилами забудови та використання територій міста Вінниці, затвердженими рішенням Вінницької міської ради №1198 від 27.05.2005 року, які були чинними на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 23 Закону №1699-IІІ, у редакції на час виникнення спору, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 27 Закону №1699-ІІІ фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; - завдання на проектування.

Порядком №489 визначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови надаються, зокрема, власникові/користувачеві земельної ділянки. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються: виконавчими органами сільських, селищних, міських рад - у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту; місцевими держадміністраціями - в разі розташування земельної ділянки за межами населеного пункту.

Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або особа, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, або уповноважена ними особа (далі - заявник) звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо наміру забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.

До заяви (клопотання) додаються:

- засвідчена нотаріально копія установчих документів - для юридичної особи, засвідчена нотаріально копія свідоцтва про державну реєстрацію - для суб'єкта підприємницької діяльності, копія документа, що посвідчує фізичну особу - для громадянина, а також засвідчена нотаріально копія довіреності - для уповноваженої особи;

- засвідчена нотаріально копія документа, що засвідчує право заявника на земельну ділянку (державного акта на право власності/постійного користування земельною ділянкою, договору оренди, згоди власника земельної ділянки на реалізацію наміру забудови, якщо ділянка не перебуває у власності заявника і орендується із земель приватної власності), або рішення про передачу (надання) заявникові земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством (за наявності);

- передпроектні роботи (за наявності).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач, звернувся до Вінницької міської ради з заявою №31 від 29.05.2009 року про надання дозволу на реконструкцію належних йому будівель «Церкви Воскреслого Христа», розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, з прибудовою залу для зібрань.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11 червня 2009 року №1277 відмовлено Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангеліє "Церква Воскреслого Христа" в наданні дозволу на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в м. Вінниці в духовний центр з прибудовою залу зібрань.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказане рішення виконкому не містить посилань на норми права та у ньому відсутнє обґрунтування прийнятого рішення, що є порушенням вимог діючого законодавства України.

Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, підставами для визнання акта протиправним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, умовою визнання акта протиправним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про власність за №186 від 09.04.2001 року, власником будинковолодіння площею 1949, 8кв.м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, є Незалежна Помісна Християнська Церкві Повного Євангеліє «Церква Воскреслого Христа».

За змістом частини 1 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що судами за встановленими фактичними обставинами справи зроблені помилкові висновки, які спростовуються доводами касаційної скарги. Беручи до уваги, що позивачем спростовано правомірність дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, як такі що ґрунтується на невірних висновках та неправильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, з постановленням по справі нової постанову про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" задовольнити частково.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11 червня 2009 року № 1277 "Про відмову Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" в наданні вихідних даних на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К.Маркса, 46 в духовний центр з прибудовою залу зібрань" та зобов'язати Виконавчий комітет Вінницької міської ради розглянути клопотання Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа» про надання дозволу на реконструкцію будівель «Церкви Воскреслого Христа» , розташованої по вул. К.Маркса у м. Вінниці з прибудовою залу зібрань.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша