Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ №П/800/94/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І., Веденяпіна О.А., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій, рішення незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України або Комісія), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ухвалення рішення № 3534/дп-13 від 5 грудня 2013 року по скарзі ОСОБА_6 щодо неправомірних дій, порушення присяги судді з боку судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_9;

- визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №3534/дп-13 від 5 грудня 2013 року по скарзі ОСОБА_6 щодо неправомірних дій, порушення присяги судді з боку судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_9;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3534/дп-13 від 5 грудня 2013 року по скарзі ОСОБА_6 щодо неправомірних дій, порушення присяги судді з боку судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_9

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України неупереджено розглянути скаргу ОСОБА_6 і відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_9

Свої позовні вимоги позивач, як з'ясовано із матеріалів справи, правильне прізвище, ім'я та по-батькові якого ОСОБА_6, обґрунтував тим, що не погоджується із рішенням відповідача, яким було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_9, оскільки не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що свідчить про відсутність проведення перевірки його заяви членом Комісії, та подальший її розгляд ВККС України. Відповідачем не було враховано та надано оцінку таким обставинам, що при ухваленні рішення про проведення обшуку у жилому приміщенні допущенні істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, також, що суддею було безпідставно відмовлено у наданні можливості ознайомлення з матеріалами справи, що є відмовою у доступі до правосуддя, з підстав не передбачених законом. Крім того, повідомлення про результати розгляду дисциплінарного провадження, надіслані членом Комісії в порушення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не є офіційним документом, та призводить до затягування часу на витребування рішення. До повідомлення про результати розгляду його заяви не було додано копію самого рішення. В рішенні Комісії, отриманому після подання заяви голові ВККС України про надання інформації, в порушення положень названого Закону, не зазначено порядок та строк його оскарження.

Представник відповідача в письмових запереченнях позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, вказує, що ВККС України при винесенні оскаржуваного рішення виходила з того, що обставини, які викладені у скарзі, не можуть слугувати підставами дисциплінарної відповідальності судді, при цьому порушень прав, свобод та інтересів позивача відповідачем не допущено.

Позивач та представники відповідача просили суд розглянути справу без їх участі в порядку письмового провадження, на судові виклики до суду не з'являлися.

У зв'язку із зазначеним, справа відповідно до вимог частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядалася та вирішувалася в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративну справу, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_9 Сєвєродонецького міського суду від 11 січня 2013 року у справі № 428/138/13-к прийнято рішення про проведення обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, винесене в кримінальному провадженні № 320012030370000005 від 28 листопада 2012 року старшим слідчим СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку Вороновим Р.С. і погоджене з прокурором Прокуратури м. Сєвєродонецька Савчук М.В.

16 вересня 2013 року до ВККС України надійшла заява ОСОБА_6, в якій він просив відкрити відносно слідчого судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_9 дисциплінарне провадження та притягнути до дисциплінарної відповідальності; прийняти рішення про направлення представлення до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_9 з посади судді.

Заява мотивована тим, що ухвала судді ОСОБА_9 від 11 січня 2013 року про проведення обшуку не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а саме в порушення КПК України суддя задовольнила клопотання слідчого про необхідність проведення обшуку у житловому приміщенні без достатніх доказів, не дослідивши при цьому матеріали клопотання, документи, які вказують, що за адресою, де було дозволено проведення обшуку, проживає інша особа. Крім того, на підставі даної ухвали були проведені відповідні слідчі дії, в результаті яких в квартирі, де він проживає разом із своєю сімєю, було незаконно вилучені докумети та речі, які не мають відношення до відповідного кримінального провадження та не відображені в ухвалі, а також були вилучені грошові кошти та банківські картки, які належали родині, та не були повернуті навіть після відповідного рішення суду (ухвала від 20 лютого 2013 року №428/1440/13-к), чим було нанесено значних матеріальних збитків та спричинено шкоду.

Супровідним листом від 23 жовтня 2013 року за вих. № 8вк-6647/13 за підписом члена Комісії ОСОБА_10 голові Сєвєродонецького міського суду Луганської області надіслано копію звернення ОСОБА_6 для відібрання пояснень від судді ОСОБА_9 разом з довідкою про рух справи із зазначенням всіх процесуальних дій по справі, копією справи та характеристикою судді.

23 жовтня 2013 року листом за вих. № 8вк-6647/13 член Комісії ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_6 про проведення ВККС України перевірки обставин, викладених у його зверненні щодо дій судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_9

11 листопада 2013 року на адресу ВККС України надійшов супровідний лист від 4 листопада 2013 року вих. № 01.01/23861/2013 (зареєстрований за № 8ВК-6647/13) за підписом виконуючого обов'язки голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_9, яким відповідачу надіслано: пояснення судді ОСОБА_9 щодо висловлених заявником зауважень; довідка про рух справи про дозвіл на обшук житла ОСОБА_6 №428/138/13-к; копія справи № 428/138/13-к про дозвіл на обшук житла ОСОБА_6 Даним супровідним листом було повідомлено, що витребувана характеристика судді ОСОБА_9 буде скерована пізніше, у зв'язку із знаходженням голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області Губанова В.Д. у відрядженні.

Супровідним листом від 12 листопада 2013 року вих. № 01.01/24499/2013 голова Сєвєродонецького міського суду Луганської області Губанов В.Д. надіслав члену ВККС України ОСОБА_10 характеристику судді ОСОБА_9

За результатами перевірки звернення ОСОБА_6 19 листопада 2013 року членом ВККС України ОСОБА_10 був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_9

5 грудня 2013 року ВККС України було прийнято рішення № 3534/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за даним зверненням стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_9

Рішення Комісії мотивоване тим, що заявник, вказуючи на неналежні дії судді при розгляді клопотання слідчого, фактично оскаржує ухвалу слідчого судді у спосіб, не передбачений кримінально-процесуальним законом. При цьому заявник наводить переважно обставини і доводи, що, за наявності передбачених законодавством підстав, можуть бути встановлені і перевірені виключно судом при розгляді заперечень на ухвалу слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України. Питання щодо обґрунтованості і законності згадуваного у зверненні судового рішення не може бути вирішене у дисциплінарному провадженні, оскільки ВККС України не є органом правосуддя та, зокрема, не наділена повноваженнями перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.

З огляду на те, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді не було встановлено, керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідач вирішив відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_9 за зверненням позивача.

Про прийняте рішення ВККС України від 5 грудня 2013 року № 3534/дп-13 ОСОБА_6 та суддя ОСОБА_9 були повідомлені листом від 9 грудня 2013 року вих. № 8вк-6647/13 за підписом члена Комісії ОСОБА_10

23 грудня 2013 року до ВККС України надійшла заява ОСОБА_6 (зареєстрована за № 8вк-6647/13-н) щодо надання інформації, адресована голові Самсіну І.Л., в якій він просив надіслати копію рішення з підписами членів Комісії щодо результатів розгляду, та висновок члена Комісії ОСОБА_10, складений за результатами перевірки.

Супровідним листом від 26 грудня 2013 року вих. № 8вк-6647/13-Н за підписом члена Комісії ОСОБА_10 направлена позивачу копія рішення Комісії від 5 грудня 2013 року №3534/дп-13. Одночасно даним листом ОСОБА_6 було роз'яснено, що запитувана ним інформація (висновок члена Комісії) є службовою та не може бути надана, оскільки відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Відповідні дані встановлені судом на підставі матеріалів дисциплінарного провадження № 8вк-6647/13, копії яких на 44 аркушах надані ВККС України.

Статус, порядок роботи та повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також члена Комісії визначені у главі 2 розділу VI Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон). За своїм статусом Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, що діє у складі одинадцяти членів (статті 90, 92 Закону), та здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів (пункт 1 частини першої статті 85 Закону).

Стаття 84 Закону визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Відповідно до частини першої статті 83 цього Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав істотних порушень норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язаних, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову, а також порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).

В силу частини першої статті 86 Закону дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Згідно із частиною другою статті 86 Закону перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.

У частині третій статті 86 Закону закріплено, що під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Відповідно до частини шостої статті 86 Закону член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Як встановлено, матеріали судової справи були витребувані членом Комісії під час здійснення відповідної перевірки, що узгоджується з приписами Закону та не може вважатись порушенням відповідача, оскільки це виключне право саме члена Комісії.

Керуючись статтею 86 Закону, член Комісії у висновку за результатами перевірки звернення позивача щодо дисциплінарної відповідальності судді запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи.

Згідно із частиною сьомою статті 86 Закону питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Пунктом 8 частини першої статті 91 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

В силу частини першої статті 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

При офіційному тлумаченні положень частини другої статті 126 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 зазначив, що положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Верховний Суд України в пункті 10 постанови Пленуму №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначив, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року викладена позиція, відповідно до якої оцінка процесуальних дій суддів щодо розгляду конкретної судової справи може здійснюватись тільки судами апеляційної і касаційної інстанції. Витребування будь-яких матеріалів справи має наслідком оцінку вчинених суддею процесуальних дій. Така оцінка до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України.

Аналізуючи положення законодавства України, зокрема стосовно повноважень ВККС України та порядку розгляду і вирішення нею звернень відносно суддів, та копії матеріалів дисциплінарного провадження №8вк-6647/13, суд приходить до висновку, що розгляд і вирішення скарги позивача здійснено із додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Комісія не наділена повноваженнями встановлювати та оцінювати обставини у судових справах, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, перевіряти законність судових рішень, тим більше здійснювати вказані дії протягом судового розгляду справи. Наведені позивачем обставини і доводи, за наявності передбачених законодавством підстав, можуть бути встановлені та перевірені виключно в межах процедури перегляду судових рішень, зокрема в апеляційному та касаційному порядку.

Щодо доводів позивача про те, що в рішенні Комісії в порушення пункту 5 частини шостої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не зазначено порядок та строк його оскарження, колегія суддів зазначає, що дане положення визначає зміст рішення у дисциплінарній справі стосовно судді, а не зміст рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем дотримано положення норм закону та правових позицій, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України та Рішеннях Конституційного Суду України.

Вимога позивача про визнання дій відповідача щодо ухвалення оскаржуваного рішення неправомірними, з огляду на його відповідність закону, не може бути задоволена, оскільки приймати відповідні рішення, згідно із нормами законодавства, належить до компетенції ВККС України. При цьому позивачем у позовній заяві не мотивовано, які саме дії відповідача оскаржуються, у чому полягає протиправність його дій. Отже, позовна вимога про визнання дій відповідача неправомірними є необґрунтованою і заявлена безпідставно.

Стосовно направлення позивачу повідомлення, а не копії самого рішення Комісії, слід зазначити, що згідно з частиною восьмою статті 86 Закону копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки.

Тож законодавець не покладає на Комісію обов'язок направляти копію рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи скаржнику.

Разом з тим, листом від 6 грудня 2013 року вих. № 8вк-6647/13-Н ОСОБА_6 була направлена копія рішення Комісії від 5 грудня 2013 року на його заяву (зареєстровану 23 грудня 2013 року за № 8вк-6647/13-Н), що підтверджується наявними матеріалами справи.

Колегією суддів Вищого адміністративного суду України не виявлено порушень закону відповідачем та обставин порушення ним прав, свобод та інтересів позивача. Підстав для постановлення окремої ухвали згідно із статтею 166 КАС України суд не вбачає.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 86, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відмовити.

Рішення не може бути оскаржене та набирає законної сили за правилами, визначеними статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун Судді О.А.Веденяпін Л.В.Ланченко Н.Г.Пилипчук М.В.Сірош