Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/31719/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Транспортник» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року

у справі№ 826/808/13-а за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві доПриватного акціонерного товариства "Транспортник" простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник -Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; надалі також - позивач, ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» (правонаступник - Приватне акціонерне товариство «Транспортник»; надалі також - відповідач, ПАТ «Транспортник») про стягнення заборгованості в розмірі 2224174,28 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» податковий борг з податку орендної плати з юридичних осіб у сумі 2224174,28грн. (на бюджетний рахунок №33216812700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 13050200) шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках: ПАТ Промінвестбанк, р/р №26006619992800, МФО 300012; ПАТ «МетаБанк», р/р №2600510443901, МФО 313582; Жовтнева філія ПАТ ПІБ в м.Києві, р/р №31477392, МФО 322067; Жовтнева філія ПАТ ПІБ в м. Києві, р/р №26026301230242, МФО 322067; АТ «Ерсте Банк», р/р №26046000134096, МФО 380009; АТ «Ерсте Банк», р/р №260013352, МФО 380009; АТ «Ерсте Банк», р/р №260073350, МФО 380009; АТ «Ерсте Банк», р/р №260043351, МФО 380009; АТ «Дельта Банк», р/р №26007002006919, МФО 380236; ПАТ «ВіЕйБі Банк», р/р №26003262402626, МФО 380537; ПАТ «КБ «Надра», р/р №26001300513001, МФО 380764.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транспортник» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Публічне акціонерне товариство «Транспортник» звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що з урахуванням положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 2 224 174,28 грн., що підтверджується самостійно поданими деклараціями за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року.

Згідно акту від 6 серпня 2012 року № 191/15-9 про результати перевірки дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за земельні ділянки, встановлено порушення пунктів 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 6 серпня 2012 року № 4369/15-90, яким ЗАТ «Транспортник» нараховано штрафні санкції в розмірі 52 000,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідачем самостійно не сплачено сум зобов'язань за минулі періоди, податковим органом в 2010 році сформовано податкові вимоги № 1/783 та № 2/2077, які отримано відповідачем.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили із того, що позивачем самостійно не погашено суми податкового боргу, а відтак, він підлягає стягненню з розрахункових рахунків відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції, вважаючи правильним висновок суду першої інстанції та посилаючись на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29 листопада 2011 року по справі № 5011-28/16878-2012 про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Транспортник», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів останнього, зазначив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, при цьому з огляду на те, що відсутні докази віднесення вимог щодо сплати заборгованості до конкурсних, вони відносяться до поточних, які знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Вищий адміністративний суд України не погоджується з такими висновками з огляду на наступне та вважає, що судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що ставляться до судових рішень статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також - Закон № 2343-XII; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з абзацом шостим статті 1 Закону № 2343-XII кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як слідує із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин, сума заборгованості відповідача у розмірі 2224174,28 грн. виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Транспортник», тобто до 29 листопада 2012 року, а відтак, позивач є конкурсним кредитором в силу абзацу шостого статті 1 Закону № 2343-XII.

За таких обставин, на вимоги щодо стягнення з відповідача сум заборгованості у розмірі 2224174,28 грн. поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, що свідчить про зупинення виконання ПАТ «Транспортник», стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Частиною 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення позовних вимог, але відмовляючи у задоволенні позову неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Транспортник» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко