Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2014р. м. Київ К/800/25492/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова 17.10.2012р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про перерахунок довічного грошового утримання,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з вимогами про перерахунок довічного грошового утримання.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 17.10.2012р. позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу з 01.01.2012р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру грошового утримання судді з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу з 01.01.2012р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру грошового утримання судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. В цій частині ухвалено нову постанову, якою зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу з 01.01.2012р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 84% розміру грошового утримання судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині постанову Київського районного суду м. Харкова від 17.10.2012р. залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує на те, що в силу вимог ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" йому має виплачуватись щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має стаж понад 22 роки, з 06.06.2011р. йому призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 84 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, яке станом на 01.01.2012р. становило 3878, 26 коп.

В зв'язку з підвищенням заробітної плати (суддівської винагороди) суддям на підставі ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус судів" (далі - Закон № 2453) позивач 23.05.2012р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання судді відповідної посади у розмірі 13128 грн., підтвердженого довідкою ТУ ДСА у Харківській області №1149 від 25.04.2012р.

Рішенням відповідача від 29.05.2012р. позивачу відмовлено в перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2012р. з посиланням на те, що Законом № 2453 не передбачений перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці, окрім суддів Конституційного Суду України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 138 Закону №2453 в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч. 5 ст. 138 Закону № 2453 (в редакції Закону №3668) виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013р. встановлено, що підлягають застосуванню ч.ч. 1, 2 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; ч. 3 ст.138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення ч. 5 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення ч.5 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення ч. 5 ст. 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія ст. 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Згідно п. 1 ст. 129 Закону № 2453 суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно (з урахуванням ст. 12 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 4282- VI.)

У Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013р., зокрема, зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Зміст ст. 138 Закону № 2453 в редакції, яка діє внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.03.2013р. встановлює співвідношення та залежність розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Існуюче формулювання змісту статті зазначеної закону є цілком достатнім для того, щоб зробити висновок, що зміна розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, є достатньою підставою для зміни розміру відповідного місячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012р. по 03.06.2013р. має здійснюватися у відповідності до положень законодавства, чинних у цей період часу, а з 03.06.2013р. з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013р., тобто з 03.06.2013р. без обмежень щодо граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини постанови в наступній редакції: "В цій частині ухвалити нову постанову, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01.01.2012р. по 03.06.2013р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 80% розміру грошового утримання судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 03.06.2013р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 84% розміру грошового утримання судді відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Харківського районного суду Харківської області без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання."

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Винокуров К.С.

Пасічник С.С.