Історія справи
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року у справі №2а/0570/1721/11
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2014 р. м. Київ К/800/23740/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кочана В.М.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання видати довідку,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2011 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначав, що з вересня 1998 року йому призначено пенсію за вислугу років та відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію» має право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством. Проте відповідач відмовив у наданні такої довідки на пільгову оплату комунальних послуг у зв'язку з тим, що зі служби в органах внутрішніх справ він був звільнений за власним бажанням, що не відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про міліцію».
Вважаючи таку відмову неправомірною просив зобов'язати відповідача видати відповідну довідку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року, позов задоволено: зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області видати довідку про те, що він має право на пільги, встановлені статтею 22 Закону України «Про міліцію».
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 08 квітня 2014 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Правовий висновок Верховного Суду України у даній справі полягає в тому, що незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на збереження установлених Законом України «Про міліцію» пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій у обґрунтування задоволення позовних вимог помилково посилалися на те, що відсутність у Положенні про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ такої підстави звільнення як звільнення за вислугою років не є підставою унеможливлення застосування в повному обсязі приписів Закону України «Про міліцію» стосовно державних гарантій соціального захисту колишніх працівників міліції, що перебувають на пенсії за вислугою років.
Оскільки ОСОБА_4 було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ - за власним бажанням, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону України «Про міліцію», суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неправомірність відмови Голо-вного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у видачі довідки про право на пільги.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ В.М. Кочан /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/