Постанова ВАСУ від 03.12.2014 року

Друк

Пошук

362

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/19228/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Руденко А.М.,

за участю:

представника позивача - Яроцької Ю.О.,

представника третьої особи - Дрозд І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

та касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року

у справі № 2а-11487/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

третя особа: Державна податкова адміністрація у місті Києві

про визнання дій протиправними та встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - відповідач) про: визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва, пов'язаних з проведенням позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Шиндлер» 21 серпня 2009 року; визнання відсутності повноважень у ДПІ у Печерському районі м. Києва на проведення 21 серпня 2009 року позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2005 року (в редакції уточнення позовних вимог від 31 травня 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва, пов'язані з проведенням 21 серпня 2009 року позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2005 року. Скасовано наказ ДПІ у Печерському районі м. Києва № 650 від 21 серпня 2009 року. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В касаційній скарзі ДПА у м. Києві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва: старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу - Розовим Олексієм Юрієвичем, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу - Ляпкосовою Наталією Володимирівною, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу - Чернишук Мариною Володимирівною, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу - Завірюхою Іваном Володимировичем, була проведена планова комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Шиндлер» за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2005 року, результати якої оформлені актом № 109/23-3/32852667 від 04 листопада 2005 року (т.1 арк. справи 145-156), на підставі висновків якого податковим органом 14 листопада 2005 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 арк. справи 159-162).

За результатом розгляду скарги ТОВ «Шиндлер» на податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту № 109/23-3/32852667 від 04 листопада 2005 року, було прийняте рішення про скасування відповідних повідомлень-рішень, а також з питання неякісного оформлення перевірки та неправильних висновків акту перевірки ТОВ «Шиндлер» ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт службового розслідування від 12 квітня 2006 року № 11/13-050/55.

На підставі акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12 квітня 2006 року № 11/13-050/55 «Про результати службового розслідування у відношенні посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва» старшому державному податковому ревізору-інспектору сектора перевірок базових галузей економіки - Розову Олексію Юрійовичу було оголошено догану та позбавлено премії на 100 відсотків за березень поточного року (т.1 арк. справи 56-61).

У зв'язку з тим, що рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22 лютого 2006 року № 2/р щодо проведення службового розслідування не відповідало вимогам Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, Типової інструкції з діловодства в ОДПС, затвердженої наказом ДПА України від 01 липня 1998 року № 315, та Регламенту роботи ДПІ у Печерському районі м. Києва, Голова ДПА у м. Києві - Дрига А.Б. направив на адресу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва доручення від 18 травня 2006 року № 1652/7/14-011 «Щодо проведення службового розслідування», в якому на виконання доручення Голови ДПА у м. Києві - Дриги А.Б. та у відповідності до доповідної записки начальника управління контрольно-перевірочної роботи - Хахалєва Д.О. від 21 квітня 2006 року зобов'язав начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва організувати та провести службове розслідування по відношенню до посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва: старшого державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 2 рангу - Розова Олексія Юрієвича, старшого державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 2 рангу - Ляпкосової Наталії Володимирівни, старшого державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 2 рангу - Чернишук Марини Володимирівни, старшого державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу - Завірюхи Івана Володимировича, стосовно порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок та реалізації їх матеріалів при організації та проведенні планової комплексної документальної перевірки ТОВ «Шиндлер» (акт № 109/23-3/32852667 від 04 листопада 2005 року) у відповідності до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950. Також, у вказаному дорученні було зазначено, що в рамках даного службового розслідування ДПА у м. Києві буде організовано та проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шиндлер» відповідно до пункту 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (т.1 арк. справи 73-74).

26 червня 2006 року на виконання доручення Голови ДПА у м. Києві - Дриги А.Б. (лист ДПА у м. Києві від 18 травня 2006 року № 1652/7/14-011 «Щодо проведення службового розслідування») ДПІ у Печерському районі м. Києва був виданий наказ № 252 «Про проведення службового розслідування».

На підставі наказу щодо проведення службового розслідування від 26 червня 2006 року № 252 та на підставі пункту 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПІ у Печерському районі м. Києва був виданий наказ № 459 від 20 липня 2006 року щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2006 року (т.1 арк. справи 54), на підставі якого видане направлення на перевірку № 680/23-3 від 21 липня 2006 року (т.1 арк. справи 55).

21 липня 2006 року ТОВ «Шиндлер» не допустило перевіряючих до проведення виїзної позапланової перевірки, про що складено акт № 6/23-60/32852667 від 21 липня 2006 року.

24 липня 2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва був виданий наказ № 473 «Про внесення змін до наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20 липня 2006 року № 459 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер»», яким викладено наказ від 20 липня 2006 року № 459 в наступній редакції: «На підставі наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення службового розслідування від 26 червня 2006 року № 252 та на підставі пункту 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» наказую провести з 25 липня 2006 року по 07 серпня 2006 року позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шиндлер» за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2006 року» (т.1 арк. справи 50), на підставі якого видане направлення на перевірку № 695/23-3 від 25 липня 2006 року (т.1 арк. справи 51).

26 липня 2006 року ТОВ «Шиндлер» не допустило перевіряючих до проведення виїзної позапланової перевірки, про що складено акт № 7/23-60/32852667 від 26 липня 2006 року.

Також, накази ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення позапланових виїзних перевірок № 459 від 20 липня 2006 року та № 473 від 24 липня 2006 року, а також направлення на перевірки № 680/23-3 від 21 липня 2006 року та № 695/23-3 від 25 липня 2006 року були предметом судового розгляду у справі № 11/389-А, за результатами якого постановою Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2007 року, у задоволенні позову ТОВ «Шиндлер» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, за участі третьої особи - ДПА у м. Києва, про визнання неправомірними рішень та зобов'язання утриматись від вчинення дій було відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2009 року (К-5587/07) постанову Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2007 року було залишено без змін (т.1 арк. справи 62-72).

21 серпня 2009 року на підставі пункту 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2009 року у справі № 11/389-А ДПІ у Печерському районі м. Києва був виданий наказ № 650, яким співробітникам ДПІ у Печерському районі м. Києва доручено провести позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шиндлер» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2006 року (т.1 арк. справи 95-96), на підставі якого видане направлення на перевірку № 884/23-6 від 21 серпня 2009 року (т.1 арк. справи 93).

21 серпня 2008 року ТОВ «Шиндлер» не допустило перевіряючих до проведення виїзної позапланової перевірки, про що складено акт № 3449/2306/32852667 від 21 серпня 2008 року.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: в ході судового розгляду відповідачем не було подано жодних доказів проведення службового розслідування (як-то: розпорядження, акт) відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, з урахуванням того, що лист ДПА у м. Києві від 18 травня 2006 року №1652/7/14-011 не може вважатися таким доказом; працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва, які 21 серпня 2009 року з'явились для проведення перевірки, не було надано документів, виданих у відповідності до закону, які були б належною підставою для допущення їх до проведення такої перевірки; наказ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21 серпня 2009 року № 650 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер» не відповідає вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що судове рішення про зобов'язання відповідача утриматись від вчиненні дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки в подальшому може бути перешкодою для проведення перевірки товариства у разі наявності у органу державної податкової служби достатніх підстав для цього.

Однак, погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За приписами пункту 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шиндлер» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 05 квітня 2004 року по 30 червня 2006 року, закон вимагає існування обставин, визначених, зокрема, пунктом 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», при наявності яких позапланову перевірку платника податків дозволяється проводити за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт існування осбтавин, визначених пунктом 8 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підтверджується матеріалами справи та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2009 року у справі № 11/389-А (К-5587/07), у мотивувальній частині якої вказано, що підставою для проведення службового розслідування стала інформація РУ по боротьбі з корупцією в ОДПС ДПА у м. Києві та розпорядження Голови ДПА у м. Києві від 18 травня 2006 року № 1652/7/14-011, яким, крім іншого, ініційовано позапланову перевірку позивача.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про те, що в ході судового розгляду відповідачем не було подано жодних доказів проведення службового розслідування.

Відповідно до частини 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про те, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва, які 21 серпня 2009 року з'явились для проведення перевірки, не було надано документів, виданих у відповідності до закону, які були б належною підставою для допущення їх до проведення такої перевірки.

Крім іншого, об'єктом захисту в адміністративному судочинстві є порушені суб'єктом владних повноважень права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

У Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Положеннями частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Шиндлер» у позовній заяві та уточненнях до неї не ставило вимог до суду щодо скасування наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва №650 від 21 серпня 2009 року.

Разом з цим, суд першої інстанції, виходячи за межі позовних вимог та скасовуючи наказ ДПІ у Печерському районі м. Києва №650 від 21 серпня 2009 року, не вказав у мотивувальній частині рішення, яким чином це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалені у даній справі судами першої та апеляційної інстанції судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. Бившева

Судді: А.М. Лосєв

Т.М. Шипуліна

Популярні новини