Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/53420/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Бараненко І. І. Нікандрова О. А. Корчинська М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів на постанову та ухвалуЖитомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 рокуу справі№ 806/2157/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Валіс»до за участю Житомирської митниці Заступника прокурора Житомирської областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі № 806/2157/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської митниці № 22 від 06.03.2013 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 3, 275, 277, 345, 351 Митного кодексу України, ст. ст. 11, 13 Закону України «Про митний тариф», пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.3.6 п. 54.3, п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, ст. ст. 77, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Валіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 09.01.2010 року по 10.01.2013 року, зумовлених ввезенням товару (шприци ін'єкційні одноразового застосування BD DISCARDIT 11, об'ємом 5 мл та 10 мл, країна виробництва - Іспанія), складений акт перевірки від 12.02.2013 року, яким зафіксовано порушення ст. ст. 275, 277 Митного кодексу України та Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгованого імпорту».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення форми «Р» від 06.03.2013 року № 22, яким визначено позивачу грошове зобов'язання зі сплати антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в сумі 2 224 450,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час митного оформлення товару за митними деклараціям (№ 101000009/2010/002898 від 29.03.2010 року, № 101000009/2010/004256 від 11.05.2010 року, № 101000009/2010/004724 від 26.05.2010 року, № 101000009/2010/005759 від 23.06.2010 року, № 101000009/2010/007191 від 02.08.2010 року, № 101000009/2010/008327 від 07.09.2010 року, № 101000009/2010/011255 від 17.11.2010 року, № 101000009/2010/011807 від 23.11.2010 року) дія Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» була зупинена, а при митному оформленні товару за митними деклараціям (№ 101000009/2010/013524 від 29.12.2010 року, № 101000009/2011/001563 від 11.02.2011 року, № 101000009/2011/002509 від 01.03.2011 року) рішення скасовано, а тому у відповідача відсутні законні підстави для нарахування позивачу відповідних сум антидемпінгового мита при митному оформленні вказаного товару.

Колегія суддів з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій частково не погоджується, враховуючи наступне.

В акті перевірки відповідач стверджує, що позивачем при митному оформленні по 11 митним деклараціям (№ 101000009/2010/002898 від 29.03.2010 року, № 101000009/2010/004256 від 11.05.2010 року, № 101000009/2010/004724 від 26.05.2010 року, № 101000009/2010/005759 від 23.06.2010 року, № 101000009/2010/007191 від 02.08.2010 року, № 101000009/2010/008327 від 07.09.2010 року, № 101000009/2010/011255 від 17.11.2010 року, № 101000009/2010/011807 від 23.11.2010 року, № 101000009/2010/013524 від 29.12.2010 року, № 101000009/2011/001563 від 11.02.2011 року, № 101000009/2011/002509 від 01.03.2011 року) товару (шприци ін'єкційні одноразового застосування BD DISCARDIT 11, об'ємом 5 мл та 10 мл, країна виробництва - Іспанія), ввезеного на митну територію України, не сплачено антидемпінгове мито, визначене Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 275 Митного кодексу України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

Згідно зі ст. 277 Митного кодексу України об'єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, крім випадків, передбачених статтею 234 цього Кодексу;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до статті 234 та розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили про відсутність у відповідача підстав, передбачених ст. 54 Податкового кодексу України, для визначення позивачу сум грошових зобов'язань, зумовлених ввезенням на митну територію України імпортованого товару, в тому числі сум антидемпінгового мита, оскільки в період митного оформлення товару Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року про застосування остаточних антидемпінгових заходів було відповідно зупинено та скасовано.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 09.01.2010 року по 10.01.2013 року Житомирською митницею проводилося митне оформлення вказаного товару, який ввозився на митну територію України ТОВ «Компанія Валіс» за 23 митними деклараціями. Митне оформлення Товару проводилося згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00 за ставкою ввізного мита 0%. При митному оформленні вказаного товару по 12 митним деклараціям було сплачено ТОВ «Компанія Валіс» відповідні суми нарахованого антидемпінгового мита, визначеного вказаним Рішенням Міжвідомчої комісії. По 11 митним деклараціям таке антидемпінгове мито не нараховувалося і не сплачувалося.

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 29.09.2009 року прийнято рішення № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки», яким встановлено розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару, який класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00, а саме: шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, в тому числі: об'ємом 5 мл походженням з Королівства Іспанія - в розмірі 10,54 % вартості, об'ємом 10 мл походженням з Королівства Іспанія - 196,38 % вартості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» до ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки». Постанова набрала законної сили в момент її проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

З урахуванням положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, з набранням законної сили постановою апеляційного суду від 25.11.2010 року вказане рішення Комісії втратило чинність, а тому його положення, починаючи з цієї дати, не могли бути застосовані при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувались через митний кордон України.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним судом України в постанові від 09.12.2014 року у справі № 21-421а14, які відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного суду України є обов'язковими для всіх судів України.

Отже, зважаючи на те, що при митному оформленні товару за митними деклараціям № 101000009/2010/013524 від 29.12.2010 року, № 101000009/2011/001563 від 11.02.2011 року, № 101000009/2011/002509 від 01.03.2011 року) Рішення Міжвідомчої комісії було скасовано, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що у відповідача відсутні законні підстави для нарахування позивачу відповідних сум антидемпінгового мита при митному оформленні вказаного товару на суму 706 133,57 грн.

Проте, доводи судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для застосування антидемпінгового мита по товарам, оформленим за митними деклараціям № 101000009/2010/002898 від 29.03.2010 року, № 101000009/2010/004256 від 11.05.2010 року, № 101000009/2010/004724 від 26.05.2010 року, № 101000009/2010/005759 від 23.06.2010 року, № 101000009/2010/007191 від 02.08.2010 року, № 101000009/2010/008327 від 07.09.2010 року, № 101000009/2010/011255 від 17.11.2010 року, № 101000009/2010/011807 від 23.11.2010 року, суперечать вищезазначеним висновкам щодо наслідків зупинення рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Враховуючи порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення у справі в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської митниці № 22 від 06.03.2013 року в частині нарахування антидемпінгового мита на суму 1 518 316,43 грн.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 806/2157/13-а скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської митниці № 22 від 06.03.2013 року в частині нарахування антидемпінгового мита на суму 1 518 316,43 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

В позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської митниці № 22 від 06.03.2013 року в частині нарахування антидемпінгового мита на суму 1 518 316,43 грн. відмовити.

В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 806/2157/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак