Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/66008/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Мороза В.Ф.,Чумаченко Т.А.,

секретаря: Носенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання недійсними, протиправними та скасування рішень, за касаційними скаргами ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та заступника прокурора Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2011 року заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП «Науково-дослідний агрокомбінат «Пуща-Водиця» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 39 сесії 5 скликання від 04.08.2010 № 214, № 215, № 216, № 217, № 218 № 219 № 220, № 221, № 222, № 223.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційних скаргах ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та заступник прокурора Київської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягає задоволенню.

Встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської райдержадміністрації від 11.11.2002 № 427 в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» передана земельна ділянка площею 1448,5994 га.

Листом № 502 від 14.06.2010 заступник генерального директора вказаного підприємства повідомив відповідача про згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 61,85 га в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка, з метою використання її в подальшому для індивідуального будівництва та особистого підсобного господарства громадян.

Рішенням 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 07.07.2010 припинено право постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки загальною площею 61,85 га (з яких ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га), які знаходяться в південно-західній частині села Софіївська Борщагівка.

Рішенням 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 4 від 04.08.2010 вирішено затвердити технічну документацію щодо припинення права постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельну ділянку площею 61, 85 га (ріллі): з них ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га, передати її до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка, та зобов'язано ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» замовити в землевпорядній організації технічну документацію щодо внесення змін у державний акт на право постійного землекористування земельною ділянкою.

Рішеннями 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 04.08.2010 № 214, № 215, № 216, № 217, № 218 № 219, № 220, № 221, № 222, № 223 третім особам у справі надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до пункту 1.1 статуту ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.06.2006 № 59, підприємство діє на основі державної власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Згідно з пунктом 6.5 статуту підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів підприємство має право лише за попередньою згодою Органу управління майном на конкурентних засадах.

Міністерством аграрної політики України з метою підвищення ефективності управління об'єктами державної власності, забезпечення відповідності законодавству установчих документів державних підприємств, віднесених до сфери управління міністерства аграрної політики України, видано наказ від 22.06.2010 № 341 «Про внесення змін до примірного статуту державного підприємства, віднесеного до сфери управління Мінагрополітики».

Відповідно до пункту 1.1 наказу від 22.06.2010 № 341, пункт 5.5 Глави 5 статуту Державного підприємства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 12.12.2008 № 82 б, доповнено абзацом такого змісту: «Підприємство не має права без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх частин, які закріплені за підприємством на праві постійно користування».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказаний вище лист № 502 від 14.06.2010 заступника генерального директора ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» направлено відповідачу до внесення зазначених змін до статуту підприємства, і на той час не було передбачено, що підприємство у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою не має права приймати таке рішення без попередньої згоди органу, уповноваженого управляти підприємством, тобто Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Крім того, вказано про відсутність доказів на підтвердження того, що рішення сільської ради № 2 від 07.07.2010 про припинення права постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки та рішення № 4 від 04.08.2010 про затвердження вказаному підприємству технічної документації щодо припинення права постійного користування, визнані неправомірними та скасовані.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні у цій справі рішення від 04.08.2010 № 214, № 215, № 216, № 217, № 218 № 219, № 220, № 221, № 222, № 223 прийняті Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 1 статті 116 зазначеного Кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом а) частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частиною 3 статті 142 Земельного Кодексу України встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, згідно з яким останній повинен надати власнику земельної ділянки відповідну заяву, на підставі якої власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам, у тому числі, чи прийняті вони обґрунтовано.

Приймаючи спірні у цій справі рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, Софіївсько-Борщагівська сільська рада повинна була перевірити наявність правових підстав для прийняття таких рішень з урахуванням правового статусу земельної ділянки, а також надати правову оцінку на предмет законності прийнятих нею попередніх рішень від 07.07.2010 № 2 та від 04.08.2010 № 4 щодо припинення права користування земельними ділянками ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» та затвердження відповідної технічної документації. При цьому необхідно було враховувати положення частини третьої статті 142 Земельного кодексу України щодо порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок добровільної відмови землекористувача, враховуючи юридичний статус землекористувача та положення його статуту, виходячи з належності земельних ділянок до земель державної власності.

Недотримання відповідачем зазначених вимог дає підстави для визнання спірних рішень про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок протиправними та їх скасування, оскільки вони прийняті без урахування норм права, що підлягали застосуванню при прийнятті рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2014 № 21-459а13.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд,-

постановив:

Касаційні скарги ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та заступника прокурора Київської області - задовольнити.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 січня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2012 року - скасувати.

Адміністративний позов заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» до Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання недійсними, протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 39 сесії 5 скликання від 04.08.2010 № 214, № 215, № 216, № 217, № 218 № 219, № 220, № 221, № 222, № 223.

Постанова набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: