Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ справа № 800/239/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., Нечитайла О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №П/800/239/14 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 16.04.2014 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про оскарження дій та бездіяльності Президента України, зобов'язання вчинити певні дії.

Так, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Президента України щодо ненадання офіційного роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати Президента України надати офіційне роз'яснення положень частини другої статті 43, частити другої статті 40, частини другої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем вимог статті 40 Конституції України, статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що Президент України при розгляді звернення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

В судове засідання 02.06.2014 сторони не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи, натомість направили до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1 02.04.2014 направлено звернення до Президента України, відповідно до якого позивач просить надати йому офіційне роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно врахування заробітної плати (доходу) при розрахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом та вказати на підставі якої статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії, а також просить записати його на особистий прийом, зокрема, до Президента України.

Адміністрацією Президента України було надано відповідь від 08.04.2014 №22/016121-06 про направлення звернення за належністю на розгляд до Пенсійного фонду України та надана інформація про час проведення особистого прийому громадян в Адміністрації Президента України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до статті 28 зазначеного Закону контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснює, зокрема, Президент України.

Статтею 106 Конституції України встановлені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України не передбачено повноважень Президента України щодо надання роз'яснень положень Законів України, як і не передбачено обов'язку Глави держави особисто надавати відповіді на звернення громадян, що адресовані йому.

В рішеннях Конституційного Суду України від 10.04.2003 №7-рп/2003, від 07.04.2004 №9-рп/2004, від 16.05.2007 №1-рп/2007, від 02.10.2008 №19-рп/2008, від 08.10.2008 №21-рп/2008 зазначається про те, що законодавчі акти не можуть покласти додаткові права чи обов'язки на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Для забезпечення виконання Президентом України наданих йому повноважень, гарантування конституційного порядку та дотримання прав і свобод людини і громадянина створюються допоміжні органи і служби.

Так, згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Відповідно до пункту 1 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.2010 №504/2010 (далі - Положення), Адміністрація Президента України (далі - Адміністрація) є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань: організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністрацією Президента України було надано відповідь на звернення від 02.04.2014 листом від 08.04.2014 №22/016121-06, відповідно до якої ОСОБА_1 поінформовано, що зазначене звернення надіслано за належністю на розгляд до Пенсійного фонду України, а також повідомлено про час проведення особистого прийому громадян в Адміністрації Президента України.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до підпункту 11 та 15 пункту 4 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань разом із Міністерством дає роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 вбачається, що ним не оскаржувалися дії Пенсійного фонду України, а вимагалися саме офіційні роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно врахування заробітної плати (доходу) при розрахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, а також роз'яснення щодо того, якою статтею Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається коефіцієнт заробітної плати для призначення пенсії, що входить до повноважень Пенсійного фонду України.

Окрім того, зі змісту звернення ОСОБА_1 вбачається, що ним порушувалося питання неоднакового застосування судами положень частини другої статті 43, частити другої статті 40, частини другої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у конкретній адміністративній справі №274/2556/13-а.

Разом з тим, перегляд судових рішень, в тому числі і з підстав неоднакового застосування норм матеріального права здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Колегія звертає увагу, що за змістом статей 3, 6, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом в частині визнання протиправними дій та бездіяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Президент України при розгляді звернення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

А.М.Лосєв

О.М. Нечитайло