Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2014 р. м. Київ К/800/43936/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я.,Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача неприбуття

представника відповідача Харченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року

у справі № 820/2860/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток»

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення про накладення штрафу

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток» (далі - ТОВ «СК Восток») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АКУ) про скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділенні Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 № 29-к у справі № 2/12-248-12 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відділення АКУ оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно дійшли висновку про відсутність у відповідача правових підстав для витребовування інформації, в тому числі з обмеженим доступом, необхідної для дослідження ринків.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «СК Восток» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 22.11.2012 ТОВ «СК Восток» отримало вимогу Відділення АКУ від 16.11.2012 № 02-06/2-4876/20 про надання інформації, якою позивач зобов'язувався у чотирнадцятиденний термін з дня її отримання надати до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України інформацію, необхідну у зв'язку з дослідженням ринків набуття в оренду земельних часток (паїв) згідно з переліком. У відповідь на зазначену вимогу позивач направив лист від 29.11.2012 № 803, в якому наполягав на тому, що одержана ним вимога є необґрунтованою та незаконною, а тому просив відповідача підтвердити підстави та законність прав на отримання інформації та вилучення документів фінансово-господарської діяльності позивача, зокрема, інформації, яка розкриває відомості щодо третіх осіб.

У зв'язку з тим, що Відділення АКУ визнало вказаний лист ТОВ «СК Восток» відмовою у наданні інформації, що зазначалася у запиті, відповідач прийняв розпорядження від 14.12.2012 № 302-рк у справі № 2/12-248-12 «Про початок розгляду справи». Відповідно до цього розпорядження позивач не надав інформацію на вимогу № 02-06/2-4876/20 у встановлений строк, чим порушив приписи статті 22 та статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України». На підставі вказаного розпорядження був розпочатий розгляд справи у зв'язку з наявністю в діях позивача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Листом від 05.02.2013 № 02-26/2-680 відповідач надіслав ТОВ «СК Восток» попередні висновки у справі № 2/12-248-12, викладені в поданні від 06.02.2013, та повідомив про можливість надання міркувань або заперечень стосовно висновків, викладених в поданні.

У подальшому адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 19.02.2013 у справі № 2/12-248-12, згідно з яким позивач, не надавши інформацію на вимогу голови Відділення АКУ від 16.11.2012 № 02/26/2-4876/20 у встановлений ним строк, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому відповідно до абзацу 4 частини другої та частини шостої статті 52 вказаного Закону за вказане порушення на позивача накладений штраф у розмірі 68 000,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив переважно з того, що право вимагати інформацію від суб'єктів господарювання виникає у Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших, передбачених законом, випадках. Проте підставою для витребування інформації від позивача у цьому випадку відповідачем, на думку судів попередніх інстанцій, необгрунтовано вказано дослідження ринків набуття в оренду земельних часток (паїв), що не є перевіркою, а також проводиться поза межами розгляду справи чи заяви в порядку здійснення загального контролю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Пунктом 12 частини першої статті 17 цього Закону визначено, що Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до приписів Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 N 32-р, у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції відділення АКУ має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

За це порушення статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено накладення штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Ураховуючи, що ТОВ «СК Восток» на законну вимогу Відділення АКУ № 02-06/2-4876/20 витребувану для дослідження ринків інформацію у визначений строк не надав, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оспорюваного у цій справі рішення відповідача та накладення на позивача штрафних санкцій.

Беручи до уваги вищезазначене, доводи касаційної скарги підтверджуються викладеними нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року в цій справі скасувати.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.