Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2017 р. м. Київ К/9991/31798/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Іваненко Я.Л., Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - УПФУ у м. Краматорську) до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Краматорського МУЮ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року УПФУ в м. Краматорську звернулося до суду з позовом до ВДВС Краматорського МУЮ про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 грудня 2011 року ВП №30561125. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ця постанова винесена відповідачем без урахування приписів частини 2 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Вважаючи дії відповідача незаконними, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2012 року, яку залишено без змін Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Краматорську порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема неправильне застосування норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема статті 21.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 22 вересня 2009 року Краматорським міським судом Донецької області видано виконавчий лист №2а-4337/2009, відповідно до якого УПФУ у м. Краматорську зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 різниці між перерахованими пенсіями відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично виплаченими пенсіями за період з 01 серпня 2006 року по 22 вересня 2009 року.

22 грудня 2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Краматорського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30561125 та надано строк для самостійного виконання судового рішення. Вказану постанову позивач отримав 16 січня 2012 року.

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державним виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Проте з такими висновками погодитись неможливо.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-ХІV). Саме відповідно до вимог цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, належить давати оцінку діям державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, статтею 21 цього Закону визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Критеріями її визначення є статус боржника у виконавчому провадженні та розмір стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 606-ХІV на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Аналіз наведеної норми закону свідчить про те, що обов'язок з виконання рішень, за якими боржниками є, зокрема, територіальні підрозділи центральних органів державної влади покладено на підрозділи примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Судами встановлено, що згідно з виконавчим листом №2а-4337/2009 боржником у справі є УПФУ в м. Краматорську.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до підпунктів 1,7 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, правління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Таким чином, Пенсійний фонд України та його територіальні органи відносяться до органів виконавчої влади, а тому обов'язок з виконання рішення суду, за яким боржником є УПФУ у місті Краматорську покладено на відповідний відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції в області.

Отже, постанова ВДВС Краматорського МУЮ Донецької області від 22 грудня 2011 року ВП №30561125 винесена не за підвідомчістю виконання рішення, тобто неповноважним органом державної виконавчої служби, тому державний виконавець, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом, у зв'язку з чим його дії є неправомірними, а прийнята постанова підлягає скасуванню.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області задовольнити.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 грудня 2011 року ВП №30561125.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 22 грудня 2011 року ВП №30561125 про відкриття виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Я.Л. Іваненко А.Ф. Загородній