Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року

Друк

Пошук

414

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/20595/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Луганській області

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року

у справі № 2а-12133/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії АСК»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси

третя особа - Державна податкова адміністрація у Луганській області

про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанії АСК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012302301 від 29 жовтня 2008 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року позов був задоволений повністю. Визнано неправомірним та скасовано рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0012302301 від 29 жовтня 2008 року. Присуджено на користь ТОВ «Компанії АСК» документально підтверджені витрати (судовий збір у розмірі 3,40 грн.) з Державного бюджету України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПА у Луганській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Луганській області провела перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Свердлова, 71а, що належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Компанії АСК», за результатами якої був складений акт на бланку № 000119 від 17 вересня 2008 року (зареєстрований за №0017/12/32/23/26522322 від 18 вересня 2008 року).

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз використанні у здійснення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на 11 гральних автоматах, які не обладнані фіскальною пам'яттю і не працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій.

29 жовтня 2008 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла рішення №0012302301, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Компанії АСК» штрафні (фінансові) санкції у сумі 3740,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що встановлений пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штраф може бути застосований лише за факт використання суб'єктом господарської діяльності непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а не за факт необладнання певного пристрою (грального автомата) блоком фіскальної звітної пам'яті. Також суди виходили з того, що доказів сумісності гральних автоматів, які використовувалися позивачем, із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» податковим органом надано не було.

Однак, погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, видавати розрахунковий документ встановленої форми, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарі (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430, від 10 вересня 2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Як встановлено судами першої та апеляціцйної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, перевірку господарської одиниці, яка належить позивачу, було проведено після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач використовував гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи. Ці обставини у позовній заяві ТОВ «Компанії АСК» не заперечувало. Використання позивачем реєстратора розрахункових операцій, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з наказом ДПА України, не забезпечувало фіскалізацію кожного грального автомата з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Луганській області та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. Бившева

Судді: А.М. Лосєв

Т.М. Шипуліна

Популярні новини