Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/57566/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф,

та секретаря Бруя О.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано протиправними дії Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил України за підпунктом «ж» пункту 63 (за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків). Скасовано наказ Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 31.07.2013 №39о/с про звільнення ОСОБА_2 за підпунктом «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (у запас Збройних Сил України за власним бажанням).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року залишено без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 1994 року проходив військову службу в органах внутрішніх справ прапорщиком міліції - міліціонером роти охорони об'єктів батальйону міліції охорони Управління державної служби охорони ГУМВС України в Луганській області, що підтверджується копією трудової книжки, випискою з наказу про прийняття на службу №19 л/с від 02.03.1994.

27 квітня 2013 року позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС звільнити його з органів внутрішніх справ України з 31.07.2013 у відставку із зняттям з військового обліку, як особу яка досягнула граничного віку встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

19 липня 2013 року відповідачем було отримано ще один рапорт ОСОБА_2, в якому він надав обґрунтування своєї вимоги та просив, у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС звільнити його з органів внутрішніх справ України з 31.07.2013 у відставку (із зняттям з військового обліку) згідно підпункт «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у відставку із зняттям з військового обліку, як особу, яка досягла граничного віку перебування в запасі, встановленого підпунктом 2.2 статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Управлінням Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області 31 липня 2013 року прийнято наказ №39 о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за підпунктом «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про часткове задоволення позову щодо визнання неправомірними дій відповідача та скасування наказу про звільнення позивача за підпунктом «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині щодо зміни підстав звільнення на підпункт «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ виходили з того, що відповідно до пункту 5 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ граничний вік перебування позивача становить 45 років, а тому звільнення його за підпунктом «а» пункту 65 зазначеного Положення є неправомірним. Разом з тим задовольняючи в частині визнання неправомірними дій відповідача та скасування наказу про звільнення позивача за підпунктом «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ суди вказали на неправомірність дій відповідача, оскільки ОСОБА_2 не просив звільнити його на цих підставах.

Проте з такими висновками судів не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 62 Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби проводиться:

а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

Згідно з підпунктом «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно з нормами статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд: молодший офіцерський склад - до 45 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років; вищий офіцерський склад - до 60 років;

2) другий розряд: молодший офіцерський склад - до 50 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років.

Судами встановлено, що на час звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2, відносився до рядового складу, перебував у званні прапорщика та мав вік 40 років.

З огляду на зазначене, Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, приймаючи рішення про звільнення позивача не врахувало, що ОСОБА_2 досяг граничного віку перебування на службі, який є обов'язковим для звільнення за нормами підпункту «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР та мав право на звільнення з зазначених підстав.

Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача внести зміни у наказ Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 31.07.2013 № 39о/с «По особовому складу» щодо звільнення позивача з органів Міністерства внутрішніх справ, змінивши підстави звільнення позивача з підпункту «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас Збройних Сил України за власним бажанням) на підпункт «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у відставку із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, дійшли помилкових висновків, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року - скасувати.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права -судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо відмови звільнити позивача за підпунктом «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у відставку. Зобов'язати відповідача внести зміни в наказ Управління Державної служби охорони Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 31.07.2013 № 39о/с «По особовому складу» щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ, змінивши підстави звільнення позивача з підпункту «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підпункт «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній