Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2019 року у справі №759/17785/17

Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 759/17785/17

провадження № 61-10810св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що у ніч з 28 на 29 травня 2017 року працівниками КП «Київблагоустрій» проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: АДРЕСА_2, а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції.

Зазначала, що вона є власником гаражного боксу №НОМЕР_1 і в результаті вказаних незаконних дій КП «Київблагоустрій» їй було завдано матеріальних збитків у розмірі 214 550 грн.

Вказувала, що її, як законного власника гаражного боксу № НОМЕР_1, взагалі ніхто не попереджав про демонтаж, не проводились комісійні обстеження за її участі, не складались ніякі акти порушень, не вручались ніякі приписи про усунення порушень, її не викликали до суду, а тому вона не знала і не могла знати про необхідність подачі відповідних документів, які б підтвердили своє право власності на гаражний бокс №НОМЕР_1 з метою недопущення знищення її приватної власності.

Їй стало відомо, що відповідно до листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації від 23 листопада 2016 року № 064-11370, який було адресовано КП «Київблагоустрій», було доручено вжити заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме гаражів за адресою АДРЕСА_2 , тобто не за тією адресою, де фактично проводилось знищення приватного майна.

Крім того, зазначала, що крім матеріальних збитків, їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків у результаті незаконного знищення приватного майна, як безпосередньо під час вчинення правопорушення, так і після нього.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з КП «Київблагоустрій» на свою користь матеріальні збитки у розмірі 214 550 грн та 8 120 грн на відшкодування спричиненої моральної шкоди, а також кошти, які були сплачені у зв`язку із проведенням оцінки майна у розмірі 450 грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто зКП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 214 550 грн.

Стягнуто зКП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 8 120 грн.

Стягнуто зКП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 відшкодування за проведення оцінки майна у розмірі 450 грн.

Стягнуто зКП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 231,2 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що діями КП «Київблагоустрій» ОСОБА_1 було завдано заявлену майнову та моральну шкоду. Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності його дій, а також не надав належних та допустимих доказів й не повідомив про підстави звільнення від доказування, про спростування розміру завданих збитків та моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій» залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, встановивши всі фактичні обставини справи, необхідні для її вирішення, і з додержанням норм матеріального та процесуального права правильно визначився із спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

При цьому апеляційний суд надав правову оцінку та відхилив усі доводи апеляційного скарги відповідача, зокрема й щодо того, що позивач не довів завданих їй збитків та того, що КП «Київблагоустрій» є неналежним відповідачем у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, КП «Київблагоустрій»,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що КП «Київблагоустрій» є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки дії по знесенню гаражів вчиняло ТОВ «Вістекс-компані», а відповідне рішення було прийнято Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради.

Зазначає, що суди надали неправильну правову оцінку зібраним у справі доказам та неповно встановили обставини справи. Вважає, що позивач не довела того, що її гараж було знесено, а також розмір завданих їй збитків.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу КП «Київблагоустрій», в якому вказує, що доводи скарги є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини справи, спростувавши усі доводи відповідача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП «Київблагоустрій»задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян,інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положенням статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень пункту 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року, порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Пунктом 20.2.11. вказаних Правил передбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установивши, що гараж позивача за адресою: АДРЕСА_2 було знесено ТОВ «Вістекс-компані» на виконання відповідного договору, замовником за яким було КП «Київблагоустрій», при цьому жодних повідомлень чи приписів про усунення порушень ОСОБА_1 вручено не було, а рішення Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про демонтаж гаражів було прийнято щодо іншої адреси, суди попередніх інстанцій, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, дослідивши усі надані сторонами докази, надавши їм належної правової оцінки за своїм внутрішнім переконанням, дійшли обґрунтованого висновку про те, що діями КП «Київблагоустрій» ОСОБА_1 було завдано заявлену майнову та моральну шкоду. При цьому, судами було враховано, що відповідач не надав суду доказів, які свідчили б про спростування тверджень позивача щодо неправомірності його дій, а також не надав належних та допустимих доказів й не повідомив про підстави звільнення від доказування, про спростування розміру завданих збитків та моральної шкоди.

При визначенні розміру завданих збитків суди правильно взяли до уваги звіт про проведення незалежної оцінки вартості гаражного боксу №55/н, проведеного ТОВ«Прайм Гранд» відповідно до якого ринкова вартість вказаного боксу станом на 17 травня 2017 року становить 214 550 грн, оскільки жодних інших даних про розмір завданих позивачу збитків відповідачем надано не було.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що КП «Київблагоустрій» є неналежним відповідачем у цій справі.

Апеляційний суд правило вказав, що дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача.

Посилання на те, що рішення про знесення гаражу приймалося Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради також не заслуговує на увагу, оскільки суди правильно встановили, що відповідне рішення було прийнято відносно гаражів за іншою адресою: АДРЕСА_2 , у той час як належний позивачу гараж знаходився за адресою: АДРЕСА_2 .

Інші доводи касаційної скарги, зокрема й щодо не доведення позивачем завдання їй шкоди та розмір такої шкоди, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі відповідача доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк