Історія справи

Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №372/931/19
Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №372/931/19

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 372/931/19

провадження № 61-10572св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року

у складі судді Потебанко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про припинення права власності у спільному майні за вимогою іншого співвласника.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 09 грудня 1998 року перебувала

у шлюбі з ОСОБА_5 , батьком відповідачів. За час спільного проживання вони з чоловіком придбали таке майно: гаражний бокс № НОМЕР_1

(ряд № 1 ) в гаражному кооперативі «Планета»; садовий будинок НОМЕР_4 площею 33,7 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,059 га в с. Романівка, садове товариство «Берізка» (далі - СТ «Берізка»).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер; після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, увійшли зазначені гаражний бокс та садовий будинок із земельною ділянкою.

Спадкоємці першої черги, а саме позивач та відповідачі у справі, після смерті ОСОБА_5 своєчасно прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

Після смерті ОСОБА_5 відносини між сторонами у справі погіршились, виникли конфлікти щодо спадкового майна, позивач та відповідачі не є членами однієї сім`ї, ніколи не вели спільного господарства.

Враховуючи те, що частка відповідачів у спільному майні є незначною,

а виділення в окреме користування 1/6 частини гаражного боксу та садового будинку із земельною ділянкою кожному з відповідачів є неможливим,

ОСОБА_1 просила припинити право власності кожного з відповідачів

у вказаних вище гаражному боксі та садовому будинку із земельною ділянкою, визнати за нею право на 1/3 частину вказаного нерухомого майна та присудити відповідачам компенсацію вартості по 1/6 частині кожному спірного майна.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня

2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від

27 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області повернути ОСОБА_1 з депозитного рахунка грошові кошти в сумі 270 349,66 грн, які були нею внесені 07 березня

2019 року згідно з квитанціями № 14, 15, 16, 17.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надала суду доказів про неможливість виділу в натурі належної кожному з відповідачів

1/6 частини спадкового майна та неможливість спільного користування, про незначність частки відповідачів у спадковому майні, а також доказів того, що припинення права відповідачів на їх частку не завдасть істотної шкоди їх інтересам як співвласникам цього майна.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована відсутністю правової позиції Верховного Суду щодо тлумачення частини другої статті 365 ЦК України. Заявниця вказує, що, враховуючи технічні характеристики спірного нерухомого майна, частка кожного з відповідачів є реально незначною. Зазначає про неможливість спільного користування спірним нерухомим майном.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.

23 грудня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Батьками відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4

09 грудня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

За життя ОСОБА_5 належав гаражний бокс № НОМЕР_1 (ряд 1 ) площею

38,3 кв. м в гаражному кооперативі «Планета» в м. Києві на

вул. Мурманській, 1, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 , виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради 21 січня 2005 року.

Відповідно до звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності -

ТОВ Правове підприємство «АСЕССОР - ЕМ» від 25 лютого 2019 року ринкова вартість гаражного боксу становить 53 808,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 11 серпня

2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., реєстровий номер 2241, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 серпня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., реєстровий номер 2245, державного акта про право власності на земельну ділянку серії КВ № 008941, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 23 лютого 2004 року, ОСОБА_5 належали садовий будинок

НОМЕР_4 (з надвірними спорудами) площею 33,7 кв. м та земельна ділянка, кадастровий номер 32223186800:04:006:0042, з цільовим призначенням для ведення садівництва за адресою: СТ «Берізка», с. Романків, Обухівський р -н., Київська обл.

Відповідно до звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності

ПП «Девеломпмент» від 25 лютого 2019 року ринкова вартість вказаного садового будинку із земельною ділянкою становить 757 241,00 грн.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яку прийняли спадкоємці першої черги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом подання відповідних заяв до нотаріальної контори.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно і свідоцтва про право власності на спадщину щодо права власності на садовий будинок та земельну ділянку за адресою: СТ «Берізка», с. Романків, Обухівський р-н., Київська обл., ОСОБА_1 є власницею 2/3 частин спадкового майна

(1/2 частина - частка у спільному майні подружжя та 1/6 частина -

як спадкоємиці першої черги за законом), ОСОБА_2 є власником

1/6 частини спадкового майна як спадкоємець першої черги за законом, ОСОБА_3 є власницею 1/6 частини спадкового майна як спадкоємиця першої черги за законом.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно і свідоцтва про право власності на спадщину за законом щодо права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 (ряд 1 ) площею 38,3 кв. м в гаражному кооперативі «Планета», на вул. Мурманській, 1 в м. Києві , ОСОБА_1 є власницею 2/3 частин спадкового майна (1/2 частина - частка у спільному майні подружжя та 1/6 частина - як спадкоємиці першої черги за законом), ОСОБА_2

є власником 1/6 частини спадкового майна як спадкоємець першої черги за законом, ОСОБА_3 є власницею 1/6 частини спадкового майна як спадкоємець першої черги за законом.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча

б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку

у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї

з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 на підставі статті 365 ЦК України просила припинити право власності ОСОБА_2 (1/6 частка) та ОСОБА_3 (1/6 частка) щодо гаражного боксу № НОМЕР_1 (ряд № 1 ) площею

38,3 кв. м в гаражному кооперативі «Планета», за адресою:

вул. Мурманська, 1, в м. Києві ; припинити право власності ОСОБА_2 (1/6 частка) та ОСОБА_3 (1/6 частка) щодо садового будинку

НОМЕР_4 (з надвірними будівлями і спорудами) площею 33,7 кв. м та земельної ділянки площею 0,059 га, кадастровий номер 3223186800:04:006:0042, з цільовим призначенням для ведення садівництва за адресою: СТ «Берізка», с . Романків, Обухівський р-н., Київська обл. та визнати за нею право власності на 1/3 частину вказаного нерухомого майна та присудити відповідачам компенсацію вартості 1/6 частини спірного майна.

Як на обґрунтування підстав позову посилалась на те, що між співвласниками склалися неприязні стосунки, частка відповідачів у спільному майні

є незначною, а виділення в окреме користування 1/6 частини гаражного боксу та садового будинку з земельною ділянкою кожному з відповідачів

є неможливим. Припинення права власності відповідачів на частку у спірному нерухомому майні не завдасть істотної шкоди їх інтересам.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі

№ 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18) зазначено, що«висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Та обставина, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не

є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї».

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі

№ 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок щодо застосування пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України та вказано, що «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім`ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

Слід зауважити, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі

№ 6-68цс12, від 24 лютого 2016 року у справі № 6-2784цс15 та від

23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16.

Вказані судові рішення свідчать про єдність практики застосування статті 365 ЦК України. Виходячи із встановлених у справі обставин, з врахуванням при вирішенні спору інтересів усіх співвласників, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав вважати, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Умови, за наявності яких суд може припинити право співвласника на частку

у спільній власності у порядку, визначеному статтею 365 ЦК України, повинні досліджуватися судом з урахуванням положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), згідно з якими втручання у право власності може бути виправданим, якщо воно здійснене: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.

Вирішуючи спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, апеляційний суд наведеного не врахував, не звернув уваги на те, що частка відповідачів

у спірному нерухомому майні є незначною. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, робиться в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який

є спільним майном; не перевірив чи припинення права на частку в спірному майні, яка є незначною, завдасть істотної шкоди інтересам співвласникам.

А відтак дійшов передчасного висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

При цьому роблячи висновок про неможливість виділу в натурі належних часток спірного майна кожному з відповідачів, апеляційний суд не звернув уваги на те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 (ряд 1 ) в гаражному кооперативі «Планета», розташованому на вул. Мурманській, 1 в м. Києві, має площу

38,3 кв. м, а садовий будинок НОМЕР_4 (з надвірними спорудами) в СТ «Берізка», с. Романків, Обухівський р-н., Київська обл. - площу 33,7 кв. м, 1/6 частина яких належить кожному з відповідачів, а згідно пункту 1 частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо, зокрема, частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати

і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов