Історія справи

Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №226/463/22
Постанова КЦС ВП від 31.05.2023 року у справі №226/463/22

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 226/463/22

провадження № 61-2064св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»,

третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року в складі судді: Клепка Л. І., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання права власності та зняття арешту з майна.

До проведення підготовчого судового засідання у справі ОСОБА_1 03 серпня 2022 звернулася із заявою про збільшення позовних вимог.

ОСОБА_1 просила доповнити раніше заявлені позовні вимоги такими вимогами:

визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №570980 від 26 травня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 ;

визнати недійсним акт про проведенні електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні №62569226 заступником начальника Мирноградського відділу ДВС у Покровському районні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Піддубною О. О. та затверджений начальником Івановою Т. Г., яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі співвідповідачів, а саме нового власника автомобіля ОСОБА_3 , Мирноградський відділ ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), який за первісними вимогами є третьою особою, ДП «СЕТАМ» та витребувати у Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належно завірену копію протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 570980 від 26 травня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн Ford Mondeo, 2011 року випуску білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 та акт про проведені електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 заступником начальника Мирноградського віділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Піддубною О. О. та затверджений начальником Івановою Т. Г., яким засвідченно факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року:

відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернуто її позивачу, роз`яснивши позивачу право на звернення до суду з окремим позовом;

підготовче провадження у справі № 226/463/22 закрито;

призначено справу до судового розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц). Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, як зазначає позивач у своїй заяві. Тому в разі надходження до суду такої заяви (клопотання) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об`єднання позовних вимог зміну предмета або підстав позову;

згідно частин другої, третьої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову. Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у справі № 922/404/19 від 09 липня 2020 року «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається». Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Отже, у разі подання позивачами клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви);

оскільки вимоги позивачки про визнання недійсними протоколу проведення електронного аукціону та акту заступника начальника Мирноградського ВДВС про проведені електронні торги не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог, а є новими вимогами, які позивач обґрунтовує новими доказами, які не існували на час звернення до суду з первісним позовом, їх слід розглядати як новий позов, який має бути оформлений у відповідності до вимог ЦПК України. Зважаючи на це, правових підстав для їх прийняття до розгляду разом з первісним позовом суд не вбачає, тому в прийнятті заяви позивачки про збільшення позовних вимог слід відмовити, що не порушує права позивача на захист, так як за наявності для цього підстав позивач не позбавлений права звернутися до суду з іншим позовом в частині, що не охоплена первісними вимогами. Наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачеві.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа - Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності та зняття арешту з майна;

до проведення підготовчого судового засідання у цій справі позивачка ОСОБА_1 03 серпня 2022 звернулася до суду із заявою про збільшення раніше заявлених позовних вимог, доповнивши їх вимогами: визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) № 570980 від 26 травня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 та визнати недійсним акт про проведенні електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 заступником начальника Мирноградського відділу ДВС у Покровському районні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Піддубною О. О. та затверджений начальником Івановою Т. Г., яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі співвідповідачів, а саме нового власника автомобіля ОСОБА_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , Мирноградський відділ ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), який за первісними вимогами є третьою особою, ДП «СЕТАМ» та витребувати у Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належно завірену копію протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 570980 від 26 травня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн Ford Mondeo, 2011 року випуску білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 та акт про проведені електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 заступником начальника Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Піддубною О. О. та затверджений начальником Івановою Т. Г., яким засвідченно факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;

відмовляючи ОСОБА_1 у прийняті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що вказані вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронного аукціону та акту заступника начальника Мирноградського ВДВС про проведені електронні торги не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог, а є новими вимогами, які позивач обґрунтовує новими доказами, які не існували на час звернення до суду з первісним позовом, їх слід розглядати як новий позов, який має бути оформлений у відповідності до вимог ЦПК України. Заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій позивач також просила суд залучити до участі у справі нового співвідповідача, є заявою про доповнення предмета позову новими вимогами, із залученням нового співвідповідача, а не є заявою про збільшення раніше заявлених позовних вимог, як вважає заявник. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийняті та повернув ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

14 лютого 2023 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала касаційну скаргу на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року, в якій просила:

скасувати оскаржені судові рішення;

направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадії підготовчого провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

до закінчення підготовчого провадження, враховуючи нові обставини у справі, а саме - зміна власника спірного автомобіля, яким став ОСОБА_3 , з метою повного захисту права власності, а також забезпечення участі у справі нового власника, чиї права та інтереси можуть бути порушені судовим рішення, предметом в якому є автомобіль, що наразі перейшов у його власність, позивач 02 серпня 2022 року подала клопотання про збільшення позовних вимог. У поясненні від 28 вересня 2022 року позивач вказала, що клопотання є доповненням предмета позову до закінчення підготовчого провадження, та пов`язане з тим, що в процесі розгляду справи відбулась зміна власника спірного майна. Оскільки позивач дізналась про нового власника спірного автомобіля, який є об`єктом позовних вимог, то подала клопотання про залучення співвідповідача нового власника автомобіля. Тому позивач має право конкретизувати безпосередньо вимогу до цього відповідача. У зв`язку із цим позивачем заявлена додаткова вимога до предмету позову (визнання права власності). З додаванням нової вимоги підстави позову, що полягають у захисті права власності, не змінюється. Підставою позову є захист права власності на майно, що було набуто згідно статті 60 СК України;

знаходження майна, що вибуло не з волі позивача, у інших осіб (у нового власника), перешкоджає ним користуватись та розпоряджатись, є порушенням права власності, тому вимога до нового власника автомобіля заявлена з підстав того, що власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні та розпорядженні належним майном. Такими перешкодами є проведені незаконні торги та правовстановлюючі документи, видані на підтвердження правочину щодо належного майна, за якими право власності перейшло до іншої особи.Тому не можна вважати, що відбулась одночасна зміна підстави та предмету позову. Заява не є одночасною зміною предмета та підстави позову. Підстава позову (захист права власності) не змінилась. Додаткова вимога тісно пов`язана з первісно поданою вимогою, оскільки від вирішення вимоги щодо права власності на спірне майно, залежить вирішення вимоги щодо визнання недійсним правочину, який відбувся щодо майна, без відома позивача. Крім того, вказана додаткова вимога є вимушеною та виникла з незалежних від позивача обставин;

при поданні позову була заявлена вимога до співвласника автомобіля ОСОБА_2 і разом із позовом була подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення продажу автомобіля на торгах до вирішення справи, у якої ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 18 лютого 2022 року відмовлено. У зв`язку з незабезпеченням судом позову відбулась зміна власника, яка вимагає тепер його залучення як співвідповідача, щоб надати йому право бути обізнаним про те, що щодо його майна відбувається судовий спір, та мати можливість також приймати участь у справі та користуватись процесуальними правами сторони у справі;

згідно частини третьої статті 264 ЦПК України ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин. Позивач подала заяву до закінчення підготовчого провадження, в якій повідомила про укладення правочину щодо предмету позову, який суперечить закону, також повідомила про нового власника автомобіля, надала відповідні копії, що підтверджують вказані факти (протокол проведення торгів, акт). Також зазначила, що відповідну вимогу не могла включити до позову, оскільки на момент позову торги з продажу автомобіля не відбулись, та я намагалась зупинити торги шляхом подання заяви про забезпечення позову. У разі застосування частини третьої статті 264 ЦПК України та можливе визнання правочину (реалізація автомобіля на торгах) недійсним у справі, в якій не було залучено до участі сторін правочину (нового власника як покупця та виконавчу службу як продавця) буде грубим порушенням прав цих осіб та підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції з боку нового власника автомобіля як особи, яка не була залучена до участі у справі;

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц зробив висновок, що заява позивача про збільшення позовних вимог до нового відповідача фактично є заявою про доповнення предмета позову новими вимогами до ще одного відповідача, а не заявою про збільшення позовних вимог, як вважає заявник, або заявою про зміну предмета позову, як вважав апеляційний суд. Проте зазначене не вплинуло на правильність вирішення спору, оскільки новий відповідач мав можливість заперечувати проти позову як відповідач, користуватися процесуальними правами відповідача. Подана заява є заявою, що доповнює предмет позову новою вимогою, що виникла після подання мною позову з первісними вимогами (та об`єктивно не могла бути заявлена раніше), подана до закінчення підготовчого засідання, безпосередньо пов`язана з раніше поданими вимогами, не порушує прав інших осіб, та яку доцільно розглядати разом з первісно заявленими вимогами, тому що вона з них випливає та пов`язана. Повернення заяви не відповідає принципам розумності та процесуальної економії;

з урахуванням того, що об`єктом позову є автомобіль, який перейшов у власність ОСОБА_3 , рішення суду у справі може вплинути на його права та обов`язки, тому суд апеляційної інстанції мав залучити його до участі у справі як третю особу. Суд першої інстанції не визначився зі складом учасників справи, не залучив ОСОБА_3 третьою особою. Суд першої інстанції без відповідного обґрунтування повернув клопотання про витребування доказів та залучення співвідповідачів. Крім того, апеляційний суд встановив, що заява є заявою про доповнення предмета позову новими вимогами, із залученням нового співвідповідача, а не є заявою про збільшення раніше заявлених позовних вимог. Однак судами не був врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц, який визначає можливість доповнення предмета позову новими вимогами до ще одного відповідача до закінчення підготовчого провадження, якщо вимоги пов`язані. У постанові від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц Верховний Суд відхилив застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19.

У березні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржені рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У відзиві ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» зазначає, що права та інтереси ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» не було порушено. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідне збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку заявлено в позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19). Позивач в рамках заяви про збільшення позовних вимог намагає доповнити позов іншими вимогами до інших осіб, які не пов`язані з первісними вимогами. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі 753/1908/15-ц є необґрунтованим, оскільки вона має рекомендаційний характер.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в частині закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

23 травня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частини перша-третя статті 49 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (частина перша статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц (провадження № 61-5815св21) зазначено, що:

«доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19.

Відповідно до частин першої-третьої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З урахуванням наведеного необхідно дійти висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог є заявою про доповнення предмета позову новими вимогами до ще одного відповідача, а не заявою про збільшення позовних вимог, як вважає заявник, або заявою про зміну предмета позову, як вважав апеляційний суд. Проте зазначене не вплинуло на правильність вирішення спору, оскільки ОСОБА_4 мав можливість заперечувати проти позову як відповідач, до якого пред`явлена вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, фактично користуватися процесуальними правами відповідача.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач без заявлення клопотання фактично замінив процесуальний статус ОСОБА_4 з третьої особи на відповідача, не постановивши про це ухвали, є необґрунтованими.

Так, позивач подав заяву про доповнення предмета позову із зазначенням ОСОБА_4 як відповідача, який брав участь у справі фактично у статусі відповідача, мав можливість заперечувати проти пред`явлених до нього вимог, користувався процесуальними правами відповідача».

У справі, що переглядається:

суди встановили, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання права власності та зняття арешту з майна;

03 серпня 2022 року до проведення підготовчого судового засідання у справі ОСОБА_1 звернулася із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила доповнити раніше заявлені позовні вимоги такими вимогами: (1) визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №570980 від 26 травня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_1 ; (2) визнати недійсним акт про проведенні електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні №62569226 заступником начальника Мирноградського відділу ДВС у Покровському районні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Піддубною О. О. та затверджений начальником Івановою Т. Г., яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Також ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі співвідповідачів, а саме нового власника автомобіля ОСОБА_3 , Мирноградський відділ ДВС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), який за первісними вимогами є третьою особою, ДП «СЕТАМ»;

при відмові у прийнятті заяви ОСОБА_1 суди вважали, що вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронного аукціону та акту заступника начальника ВДВС про проведені електронні торги не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог, а є новими вимогами, які позивач обґрунтовує новими доказами, які не існували на час звернення до суду з первісним позовом, їх слід розглядати як новий позов, який має бути оформлений у відповідності до вимог ЦПК України. Заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій позивач також просила суд залучити до участі у справі нового співвідповідача, є заявою про доповнення предмета позову новими вимогами, із залученням нового співвідповідача, а не є заявою про збільшення раніше заявлених позовних вимог, як вважає заявник. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийняті та повернув ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог;

суди не врахували, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві;

суди не звернули уваги на те, що заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог фактично складається із двох частин. По-перше, позивач просила доповнити предмет позову новими вимогами. По-друге позивач просила залучити декількох відповідачів у порядку статті 51 ЦПК України у зв`язку із доповнення предмету позову новими вимогами.

За таких обставин, суди зробили помилковий висновок про відмову у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернули її.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити; судові рішення в оскарженій частині скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в частині відмови прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернення її позивачу скасувати.

Передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук