Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.10.2019 року у справі №761/31826/17

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 761/31826/17

провадження № 61-18468св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп",

третя особа - публічне акціонерне товариство "Фідобанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом - Гребенченком Олексієм Алімовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Фролової І. В. від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І. від 23 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"), третя особа публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), у якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 11 448 233,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 жовтня 2013 року між ним та ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" укладено договір страхування майна юридичних осіб, що є предметом застави (іпотеки) № 20/01-К0007689, предметом якого є інтереси страхувальника (позивача) та вигодонабувача (третя особа), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: нежитловим приміщенням, літ. А, з цокольним поверхом та навісом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 446,1 кв. м., у тому числі на випадок пожежі.

Страхова сума та вартість застрахованого майна - будівлі, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, складає 12 508
467 грн (пункт 4.2 договору страхування). Франшиза відповідно до п. 4.6 Договору страхування складає 1% від страхової суми. У ніч з 23 на 24 жовтня 2013 року в застрахованій будівлі сталася пожежа, що є страховим випадком відповідно до договору страхування. Ним відповідно до пункту 8.3,8.4 договору страхування були надані документи для отримання страхового відшкодування, та заявлено розмір шкоди 12 508 467 грн. На його думку, розмір збитків підтверджується експертним висновком Експертного підприємства "Космекс" та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, відповідно до яких розмір фактичних збитків і відповідно сума страхового відшкодування становить 14 175 239 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подані позивачем документи не підтверджують розміру збитків, оскільки вказаними доводами позивач лише ставить під сумнів подані відповідачем докази щодо визначення суми страхового відшкодування, однак зазначені доводи не обґрунтовують заявлену позивачем до стягнення суму страхового відшкодування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в позові, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій визнано неналежними та необґрунтованими документи, які підтверджують розмір завданої шкоди внаслідок пожежі в застрахованому приміщенні. Ним в підтвердження розміру збитків був наданий зведений кошторисний розрахунок на суму 14 175 239 грн, який підтверджує вартість відновлювальних робіт та матеріалів. Однак суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вищезазначений зведений кошторисний розрахунок складений невідомими особами, тому не є допустимим доказом. Оригінал зведеного кошторисного розрахунку містить як підписи так і печатки. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновок про технічне обстеження, на який він посилається, стосується виключно технічного стану застрахованого приміщення, не містить ні розрахунків, ні суми страхового відшкодування, тобто не підтверджує обґрунтованість заявленої ним до відшкодування суми, а тому є неналежним доказом. Висновок про технічне обстеження безпосередньо стосується предмета доказування, а саме: розміру збитків, оскільки встановлює, що застраховане приміщення не може експлуатуватись, тому, що практично знищене. Відповідно до договору страхування страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі фактичних збитків, але не більше страхової суми. Виходячи із ступеню пошкодженого застрахованого майна, установленого у висновку про технічне обстеження, вартість якого визначена у розмірі 12 508 467 грн, відповідно до договору страхування розмір збитків в будь-якому разі визначається в розмірі вартості застрахованого майна. Таким чином судами попередніх інстанцій зроблено помилкові висновки про недоведеність розміру збитків, а відповідно і розміру позовних вимог.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що правильними є рішення судів попередніх інстанцій про те, що відповідач в порядку, визначеному договором страхування, виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі, що не перевищує розміру реальних збитків та страхової суми.

Узагальнені доводи пояснень на касаційну скаргу

У січні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1, у яких зазначає про безпідставне застосування судами попередніх інстанцій положень Правил страхування, а не положень договору страхування, як це передбачено статтею 988 та 990 ЦК України та пункту 9.4 договору страхування, та безпідставність доводів викладених відповідачем у відзиві.

У березні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення ПрАТ
"УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", у яких зазначає, що письмові пояснення позивача від 24 січня 2020 року є необґрунтованими та жодним чином не свідчать про незаконність та/або необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Зазначає, що зведений кошторисний розрахунок жодним чином не підтверджує розмір заявлених позивачем вимог, про що правильно було зазначено судами попередніх інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 761/31826\17 з Шевченківського районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) укладено договір страхування майна юридичних осіб, що є предметом іпотеки № 20/01-К0007689 від 10 жовтня 2013 року, за яким було застраховано, у тому числі й на випадок пожежі, належну ОСОБА_1 на праві власності одноповерхову нежитлову будівлю з цокольним поверхом та навісом, площа: 1446,1 м. кв., місцезнаходження: АДРЕСА_1, що відповідає пункту 1.2 договору страхування та пункту 11.1,13.1 заяви-анкети на добровільне страхування майна юридичних осіб. Вигодонабувачем за вказаним договором є третя особа - ПАТ "Фідобанк" відповідно до пункту 3.1. договору страхування.

Згідно пункту 4.2,4.6 договору страхування вартість застрахованого приміщення та страхова сума складає 12 508 467 грн, а франшиза дорівнює 1% від загальної страхової суми.

У ніч з 23 на 24 жовтня 2013 року в застрахованому приміщенні сталася пожежа, що є страховим випадком.

Відповідач на підставі складеного на його замовлення звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 магазин побутової техніки "Вольт Март", сюрвейерського звіту № 2 від 14 січня 2014 року склав страховий акт від 14 січня 2014 року № 130000001768 та здійснив страхове відшкодування в сумі 1 060 233,67 грн.

ПАТ "Фідобанк", як вигодонабувач, не мало жодних заперечень щодо суми виплаченого відповідачем страхового відшкодування. Згідно з довідкою від 04 вересня 2014 року банк відмовився від своїх прав вигодонабувача за договором страхування.

Позивач не погоджуючись з визначеною відповідачем сумою страхового відшкодування, вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити на його користь додатково 11 448 233,33 грн страхового відшкодування.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану адвокатом - Гребенченком О. А., на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається стрховиком.

Відповідно до пункту 8.1 договору страхування страховик виплачує страхове відшкодування на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акту.

Для отримання страхового відшкодування страхувальником мають бути надані наступні документи: копія договору страхування; заява про виплату страхового відшкодування; документи компетентних органів у відповідності з пунктом 8.5 договору страхування; експертна оцінка ремонтно-відновлювальних робіт, складена спеціалістами, що здійснює такі роботи; квитанції, платіжні доручення та інші документи, що підтверджують вартість відновлювальних робіт та матеріалів; фінансові документи, що підтверджують вартість пошкодженого, знищеного або втраченого майна; у випадку загибелі, пошкодження або втрати товарних запасів - виписка з інвентарних книг або книг складського обліку.

За фактом настання пожежі позивач надав відповідачу відповідну заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку зі знищенням/пошкодженням майна від 24 жовтня 2013 року.

Вбачається, що після пожежі застрахованого майна відповідно до договору страхування сторін відповідач замовив у міжнародній компанії ПП "Юнайтед Лосс Аджартерс" незалежного висновку щодо вартості матеріального збитку пошкодженого майна, відповідно до якого сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи складає 1 060 233,67 грн.

Учасниками справи не заперечується факт виплати відповідачем страхового відшкодування в сумі 1 060 233,67 грн, а тому в силу частини 1 статті 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Обґрунтовуючи заявлений до стягнення розмір страхового відшкодування, позивач посилається на висновок про технічне обстеження несучих конструкцій, яке проведено спеціалістами Національної академії природоохоронного і курортного будівництва (далі - "висновок про технічне обстеження"), зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (далі - "зведений кошторисний розрахунок"), висновок експертного дослідження, складений приватним підприємством "Еспертне підприємство "Космекс" (далі - Експертний висновок"). Указані документи, на його думку, підтверджують, що розмір фактичних збитків внаслідок пожежі у застрахованому приміщенні становить 14 175 239 грн. З огляду на часткову сплату страхового відшкодування на користь третьої особи, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити на його користь 11 448 233,33 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (недопустимі докази).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неприйняття як належного та допустимого доказу експертного висновку ПП "Експертне підприємство "Космекс",що був складений на підставі ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 14 квітня 2014 року, яка в силу норм ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсною та не створює правових наслідків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визначає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 403, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом - Гребенченком Олексієм Алімовичем, залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев