Історія справи

Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа №1321/1713/2012

провадження №61-21563св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня

2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 рокуу складі судді Адамович М. Я. та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 рокуу складі колегії суддів: Мельничук О. Я.,

Павлишин О. Ф., Савуляк Р. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейства,

третя особа - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державного казначейства, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, в результаті протиправних дій судді Львівського апеляційного адміністративного суду, що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня

2014 року провадження у справі закрито.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня

2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину, ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року, яка могла вплинути на судове рішення, але не була відома і не могла бути відомою суду та йому на час судового розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня

2017 року заяву залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставина, на яку посилався ОСОБА_1 , як на нововиявлену обставину - постанову Верховного Суду України №6-3139цс16 від 01 березня 2017 року, не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд прийшов вірного висновку, що постанова Верховного Суду України від 01 березня

2017 року у справі №6-3139цс16, на яку заявник посилається як на нововиявлену обставину, не є такою в розумінні статті 361 ЦПК України (чинної на момент подання заяви про перегляд ухвали у зв`язку з нововиявленими обставинами). Наведена постанова не є такою, що має істотне значення для вирішення спору, не була і не могла бути відома заявнику, такою, що стосується питання застосування норм процесуального права, а є лише підставою для апеляційного або касаційного оскарження.

Апеляційний суд також указав, що неправильне застосування норм процесуального права не вважається нововиявленою обставиною, проте може бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, якою заяву задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалені справі судові рішення не ґрунтуються на законі.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом не було захищено права позивача, гарантовані статтями 8 40 55 56 124 Конституції України статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Зауважено, що заявлений у цій справі позов не розглянуто.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи заперечення щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяви про перегляд ухвали місцевого суду про закриття провадження у справі у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подачі заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 частини другої вказаної статті ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Мотивуючи заяву про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі №6-3139цс16, яка стосується питання неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми процесуального права, а саме: пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року. Верховний Суд України погодився з відмовою у відкриті провадження у справі в частині вимог до Червоноградського міського суду Львівської області на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року частини другої статті 122 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесенні законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

При цьому необхідно розрізняти підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та підстави для оскарження судового рішення, якими можуть бути недоліки, допущені судом при розгляді справи, наслідком яких стало неправильне застосування судом норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права. Перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без задоволення, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що постанова Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі №6-3139цс16, на яку посилається заявник у заяві, стосується вирішення процесуального питання, правильно виходив із того, що така постанова не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подачі заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не встановлено порушення судами вимог статей 8 40 55 56 124 Конституції України статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод при розгляді заяви.

При вирішенні вказаної справи колегія суддів враховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 24 липня

2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська