Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.05.2018 року у справі №361/1518/16

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 361/1518/16

провадження № 61-23577св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - приватне підприємство «Крюкова»,

представники позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Пурлінський Дмитро Юрійович,

відповідачі: ОСОБА_12, Броварська районна державна адміністрація Київської області,

представник ОСОБА_12 - ОСОБА_13,

представник Броварської районної державної адміністрації Київської області - Мартиненко ВячеславВалерійович,

треті особи: ОСОБА_15, приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко Валерія Олександрівна, Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області, Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області,

представники Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області: Василенко Анна Сергіївна, Сагайдак Олександр Володимирович, Галич ЮліяАнатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Крюкова», подану представником - адвокатом Пурлінським Дмитром Юрійовичем, на постанову апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В. від 20 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИВ

У березні 2016 року приватне підприємство «Крюкова» (далі - ПП «Крюкова») звернулося до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень, просило:

визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 23 квітня 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_15, та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_15 і ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В. О., зареєстрований в реєстрі за № 332;

визнати недійсними і скасувати розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - Броварська РДА) від 26 грудня 2012 року за № 2322 про надання дозволу на проведення робіт по інвентаризації земельної ділянки та на розробку технічної документації із встановлення меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості ОСОБА_12 та від 28 грудня 2012 року за № 2459 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_12 в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (далі - Княжицька сільська рада) за межами населеного пункту;

зобов'язати Броварську РДА скасувати записи №466587 і № 467943 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31 липня 2003 року між ПП «Крюкова» та Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області (далі - Великоолександрівська сільська рада) було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3127 га, що розташована в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_4 цільове призначення якої під розміщення виробничо-складських приміщень. На вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться нерухоме майно - виробничий комплекс, що на праві власності належить ПП «Крюкова. Підприємство не може вільно користуватися наданим йому в оренду майном, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, що на праві власності належать відповідачу ОСОБА_12, накладаються на зазначену вище, орендовану підприємством земельну ділянку. При з'ясуванні підстав та причин виникнення такої ситуації виявлено, що 24 березня 2010 року розпорядженням Броварської РДА за № 543 ОСОБА_15 у власність було передано земельну ділянку в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5 загальною площею 1,7201 га, право власності на яку посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданим 23 квітня 2010 року. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року, яка набрала законної сили, вказане розпорядження скасовано. Однак, 03 квітня 2012 року всупереч вимогам статті 228 ЦК України ОСОБА_15 через свого представника ОСОБА_20 уклав із ОСОБА_12 договір купівлі-продажу та здійснив відчуження зазначеної земельної ділянки. Позивач вважає, що цей договір порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. У грудні 2012 року ОСОБА_12, знаючи про скасування вказаного розпорядження, на підставі якого земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 виділялась ОСОБА_15, звернувся до Броварської РДА із заявою про розподіл цієї земельної ділянки площею 1,7201 га на дві земельні ділянки. Розпорядженням Броварської РДА за № 2322 від 26 грудня 2012 року відповідачу надано дозвіл на проведення робіт по інвентаризації земельної ділянки, а розпорядженням за № 2459 від 28 грудня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки. У подальшому ОСОБА_12 зареєстрував своє право власності на дві новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 площею по 0,7038 га кожна, які накладаються на орендовану підприємством земельну ділянку, чим порушуються його права на вільне користування цією земельною ділянкою.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 23 квітня 2010 року на ім'я ОСОБА_15 на земельну ділянку площею 1,7201 га, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, Княжицька сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_7, виданий на підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 24 березня 2010 року № 543, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 011094000810. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_15 і ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Віценко В. О., зареєстрований в реєстрі за № 332. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 26 грудня 2012 року № 2322 «Про надання дозволу на проведення робіт по інвентаризації земельної ділянки та на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_12 в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту Броварського району Київської області. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 28 грудня 2012 року № 2459 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж (інвентаризація) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_12 в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту Броварського району Київської області. Зобов'язано Броварську районну державну адміністрацію Київської області скасувати записи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:

№466587 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,7038 га за адресою: Київська область, Броварський район, Княжицька сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2;

№ 467943 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,7038 га за адресою: Київська область, Броварський район, Княжицька сільська рада. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3. Вирішено питання про судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порушені права позивача підлягають захисту, оскільки у відповідача ОСОБА_12 відсутні законні права на володіння земельними ділянками, оскільки попередній власник отримав державний акт на підставі розпорядження районної державної адміністрації скасованого судом, які накладаються на орендовану ПП «Крюкова» земельну ділянку, що порушує право власності останнього на нерухоме майно, що знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Постановою апеляційного суду Київської області від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_12 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Крюкова».

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не довів своїх вимог щодо порушення його прав відповідачами ОСОБА_12 та Броварською районною державною адміністрацією, що є обов'язком позивача відповідно до засад змагальності сторін за статтею 12 ЦПК України. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів накладення спірних земельних ділянок сторін.

У травні 2018 року ПП «Крюкова» подало касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову апеляційного суду Київської області від 20 лютого 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати зазначене рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції діючи в порушення норм статтей 8, 128-130 ЦПК України, жодному із уповноважених представників позивача судові повістки не направляв, що на думку позивача є порушенням статтей 128, 130 ЦПК України, тобто встановленої цивільним процесуальним законодавством процедури повідомлення учасників судового розгляду про дату час та місце проведення такого засідання, що порушує принцип рівності учасників перед законом і судом. Суд не надав належну оцінку всім доказам по справі неправильно витлумачив статтю 215 ЦК України та дійшов передчасного висновку про відсутність порушень прав позивача.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд установив, що 31 липня 2003 року між Великоолександрівською сільською радою та ПП «Крюкова» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець Великоолександрівська сільська рада надає, а орендар ПП «Крюкова» приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що розташована в адмінмежах Великоолександрівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_8 загальною площею 0,3127 га, цільове призначення: під розміщення виробничо-складських приміщень. Цей договір укладено строком на 49 років, починаючи з дати реєстрації. Посвідчений договір 31 липня 2003 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 4481. У Бориспільському районному відділі земельних ресурсів даний договір оренди зареєстрований 05 серпня 2003 року за № 14.

На вказаній вище земельній ділянці розташований виробничий комплекс, який на праві власності належить позивачу ПП «Крюкова», згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 листопада 2013 року.

24 березня 2010 року Броварською РДА видано розпорядження № 543 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту Броварського району п'яти громадянам із списком, у тому числі й третій особі у справі ОСОБА_15

Із даного розпорядження вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_15 виділялась відповідно до статтей 118, 121 ЗК України в порядку безоплатної приватизації.

На підставі цього розпорядження за № 543 за ОСОБА_15 було зареєстровано право власності на земельну ділянку в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту Броварського району для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5, загальною площею 1,7201 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 23 квітня 2010 року на ім'я ОСОБА_15

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року, яку прийнято в адміністративній справі за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Головного управління Держкомзему у Київській області до Броварської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, було визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Броварської РДА від 24 березня 2010 року за № 543 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства п'яти громадянам в адмінмежах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту Броварського району.

03 квітня 2012 року ОСОБА_15 та ОСОБА_12 уклали договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_12 купив спірну земельну ділянку загальною площею 1,7201 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Княжицька сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_5.

26 грудня 2012 року Броварська РДА своїм розпорядженням № 2322 за заявою відповідача ОСОБА_12 надала йому дозвіл на проведення робіт по інвентаризації земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

28 грудня 2012 року своїм розпорядженням за № 2459 Броварська РДА затвердила ОСОБА_12 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж (інвентаризації) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із виготовленням державних актів на право власності на дві земельні ділянки площею по 0,7038 га кожна.

На підставі вказаних розпоряджень 27 березня 2013 року за ОСОБА_12 зареєстровано право власності на дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_9 площею по 0,7038 га кожна, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які були виділені із земельної ділянки площею 1,7201 га з кадастровим номером НОМЕР_5, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно з індексними номерами 1679292 та 1684355.

Із листа Головного Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області від 26 листопада 2014 року вбачається, що дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які на праві власності належать ОСОБА_25, накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 що перебуває в оренді позивача, згідно із договором від 31 липня 2003 року.

Також в матеріалах справи міститься довідка ТОВ НВП «Горизонт» від 04 листопада 2014 року, з якої вбачається, що при проведенні комплексу робіт з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які знаходяться у власності ОСОБА_12 на території Княжицької сільської ради, було виявлено накладку координат земельних ділянок, що внесені до бази даних різних районів.

Позивач фактично не погоджується із існуючими межами земельних ділянок, при цьому спір з приводу встановлення (відновлення) меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості) органами місцевого самоврядування не розглядався, дані про накладку координат, які містяться в матеріалах справи не є підтвердженням факту наявності порушень права власності на нерухоме майно ПП «Крюкова» з боку ОСОБА_12

За змістом статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин можна зробити висновок про те, що порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перетину спірних земельних ділянок, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд вірно вважав, що з урахуванням характеру спору та за наявності протилежних за змістом висновків щодо перетину земельних ділянок для з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання у галузі земельних відносин, з метою визначення наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок.

Сторони не скористались правом заявити про призначення відповідної експертизи.

За викладених обставин колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позивачем порушення його прав, свобод чи інтересів.

Посилання ПП «Крюкова» на те, що воно не отримувало від суду апеляційної інстанції повістки про виклик, що призвело до розгляду справи за його відсутності та порушення судом статей 6, 10, 74 ЦПК України, не заслуговують на увагу з огляду на те, що представник позивача був присутнім під час розгляду справи, проте до зали судового зсідання не зайшов, що підтверджується актом від 20 лютого 2018 року, складений секретарем судового засідання - Тимошевською С. І. та старшим судовим розпорядником - Дейчук Р. Б. .

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Крюкова», подану представником - адвокатом Пурлінським ДмитромЮрійовичем, залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Київської області від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило