Історія справи

Постанова КЦС ВП від 03.10.2018 року у справі №514/601/17

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 514/601/17

провадження № 61-27313св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Головне управління Держпраці в Одеській області,

представник заявника - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 12 липня 2017 року у складі судді Кравченко П. А., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року, у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа - Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Обґрунтовуючи заяву, посилалась на те, що з травня 2012 року, її чоловік, ОСОБА_6, працював у селянському (фермерському) господарстві «Валентина» (СФГ «Валентина») на посаді механіка та охоронцем за сумісництвом. 30 серпня 2014 року її чоловіка було викликано на роботу. Цього ж дня о 21 годині телефоном їй було повідомлено про отримання її чоловіком травми на робочому місці. Після прибуття до СФГ «Валентина» вона дізналась, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який є керівником СФГ «Валентина», виник конфлікт. Внаслідок завданих її чоловіку ударів він упав на бетонне покриття та отримав ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, не приходячи до тями, помер. Згідно лікарського свідоцтва про смерть причиною смерті став набряк мозку, травматичний субсидіарний крововилив, падіння на рівній поверхні.

Зазначала, що на момент звернення до суду з позовом, проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 119 КК України. В рамках даного кримінального провадження допитано свідків, показами яких підтверджується, що її чоловік працював у СФГ «Валентина» та, перебуваючи на території фермерського господарства, виконував свої трудові обов'язки.

Посилаючись на передбачене законом право, як дружини працівника, померлого від нещасного випадку на виробництві, на отримання від держави соціальних та страхових виплат, ОСОБА_4 просила суд встановити факт нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, що стався 31 серпня 2014 року, на території СФГ «Валентина» з працівником ОСОБА_6 під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 12 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року, вказану заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що зміст заяви вказує на наявність спору про право, яке підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати постановлені у справі ухвали суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована відсутністю спору про право, оскільки питання щодо призначення або відмови у призначенні допомоги є окремим предметом спору та не пов'язане із фактом, про встановлення якого просить заявник.

ОСОБА_4 також зазначає, що встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_6, лише надає можливість звернутись до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який, в подальшому, прийматиме рішення про виплату їй одноразової допомоги.

У запереченні на касаційну скаргу ГУ Держпраці в Одеській області вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, оскільки заявлені ОСОБА_4 вимоги про встановлення факту не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, так як зі змісту заяви вбачається спір про право на отримання нею страхових виплат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 234, частини другої статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал) передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Виходячи із зазначеного, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи, що і було зроблено місцевим судом.

Так, у судовому засіданні судом першої інстанції установлено, що метою звернення ОСОБА_4із заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, що стався 31 серпня 2014 року на території СФГ «Валентина» з його працівником ОСОБА_6, є необхідність отримання в майбутньому страхових виплат заявником. При цьому зазначений факт не визнається та в передбаченому законом порядку не встановлений.

Таким чином, виявивши спір про право, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 12 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська