Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.06.2019 року у справі №522/1323/17

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 522/1323/17

провадження № 61-11242св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державне підприємство "Сетам",

треті особи: Приватне підприємство "Юридична компанія "Діол", Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником Поливаною Анастасією Сергіївною, на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Калараша А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Приморський ВДВС), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), треті особи: Приватне підприємство "Юридична компанія "Діол" (далі - ПП "ЮК "Діол"), Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування реєстрації права власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на виконанні у Приморському ВДВС перебуває виконавче провадження № 46521198 з виконання виконавчого листа № 1519/2-4874/11, виданого 10 січня 2013 року Малиновським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості у розмірі 1 382 309,45 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем було проведено опис і арешт іпотечної квартири АДРЕСА_1, призначено суб'єкта оціночної діяльності для проведення її експертної оцінки. Звіт про оцінку виконано з порушенням норм національних стандартів щодо оцінки майна.

Позивач звертався до Малиновського районного суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив визнати протиправною та скасувати оцінку нерухомого майна за вказаною адресою від 09 лютого 2016 року.

Відповідно інформації ДП "Сетам" аукціон щодо реалізації лоту № 153478 - спірної квартири не відбувся у зв'язку з відсутністю покупців.

22 липня 2016 року було проведено переоцінку нерухомого майна, його уцінено на 1 %. Вартість після переоцінки становила 499 015,44 грн.

ДП "Сетам" з 05 вересня 2016 року до 07 вересня 2016 року шляхом проведення електронних торгів було реалізовано арештоване майно. Згідно з протоколом від 04 жовтня 2016 року № 195937, переможцем торгів визначено ПП "ЮК "Діол".

25 листопада 2016 року державний виконавець склав акт № 46521198 про реалізацію предмета іпотеки - спірної квартири.

Позивач наголошував, що жодного повідомлення про проведення електронних торгів, а також про результати переоцінки майна він не отримував.

На момент проведення публічних торгів державна виконавча служба отримала ухвалу про скасування оцінки арештованого майна. Суттєвим порушенням процедури проведення торгів є продаж майна за оцінкою, яка вже втратила чинність, оскільки з дня складення звіту про оцінку майна і до дня проведення прилюдних торгів пройшло більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

На думку позивача, якщо була проведена оцінка, а потім уцінка нерухомого майна або продаж на прилюдних торгах на підставі нечинного звіту про оцінку, то є всі підстави стверджувати, що він недоотримав грошові кошти від реалізації нерухомості, оскільки кошти будуть перераховані кредитору у меншій сумі, ніж він міг розраховувати, і за ним залишиться частина боргу, Тому позивач (боржник) вважав, що порушено його майнові права та інтереси.

З огляду на викладені обставини ОСОБА_1 просив суд:

визнати електронні торги з реалізації арештованого майна - квартири АДРЕСА_1, недійсними;

визнати недійсним свідоцтво про право власності та скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності (дослівно).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довів існування суттєвих порушень його прав та законних інтересів з урахуванням, що торги були проведені більш ніж через шість місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна та у зв'язку з тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлено обставин щодо неналежного повідомлення державним виконавцем боржника про відкриття виконавчого провадження та про результати здійсненої оцінки нерухомого майна.

Суди дійшли висновку про відсутність порушень організатором торгів ДП "Сетам" порядку їх проведення, пов'язаних з відсутністю публікацій в двох місцевих друкованих засобів інформації повідомлення про проведення електронних торгів арештованим майном та неповідомлення боржника про час, місце і дату проведення торгів.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У червні 2019 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали оцінки аргументам позивача щодо проведення електронних торгів за оцінкою, яка на момент їх проведення втратила чинність. На думку представника позивача, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Суди не врахували те, що кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки - житло, яке є забезпеченням виконання зобов'язання за валютним кредитним договором за умови наявності згоди іпотекодавця. Крім того, в цій справі кредит надавався на інші цілі, а спірна квартира належала іпотекодавцю до укладення кредитного та іпотечного договорів на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 2000 року № 6534.

Аналіз доводів касаційної скарги вказує на те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року на адресу суду від представника відповідача ДП "Сетам" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1.

Представник ДП "Сетам" вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що на виконанні державного виконавця Приморського ВДВС знаходився виконавчий лист, який виданий Малиновським районним судом міста Одеси у справі № 1519/2-4874/1 10 січня 2013 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості в розмірі 1 382 309,45 грн.

В межах виконавчого провадження суб'єкт оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росла" 09 лютого 2016 року виготовило звіт про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1, власником якої був ОСОБА_1. Згідно з вказаним звітом ринкова вартість майна становить 504 056,00 грн, що еквівалентно 19 807,00 дол. США.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 179127 торги по лоту № 153478 були проведені з 29 червня 2016 року до 01 липня 2016 року, але не відбулися з підстав відсутності допущених учасників торгів.

22 липня 2016 року державний виконавець провів уцінку арештованого майна на 1 %.

Вартість майна після уцінки становила 499 015,44 грн.

15 серпня 2016 року зазначена квартира повторно виставлена на торги за лотом №
165922.

Повторні торги проведені з 05 до 07 вересня 2016 року, їх визнано такими, що відбулися. Після завершення торгів сформовано протокол № 195937, згідно з яким переможцем торгів став учасник № 5.

05 грудня 2016 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Міглазова Ю. О. видала свідоцтво, яке зареєстровано в реєстрі за № 631, відповідно до якого ПП "ЮК "ДІОЛ" належить на праві власності майно - квартира АДРЕСА_1, вартість 499 015,44 грн.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 61-62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що "набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів".

Згідно з статтею 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання до суду першої інстанції позовної заяви) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Відповідно до статті 51 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржених рішень судами попередніх інстанцій) суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У справі, що переглядається ОСОБА_1 пред'явив позов до ДП "Сетам" та Приморського ВДВС, крім іншого, про визнання електронних торгів недійсними. ПП
"ЮК "Діол" (покупець іпотечного майна) залучено до участі у справі як третю особу.

Позивач та його представник клопотань про залучення до участі у справі ПП "ЮК "Діол" як співвідповідача, яке є належною стороною спору, що розглядається, не заявляли, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову про визнання електронних торгів недійсними внаслідок неналежного складу відповідачів. Інші позовні вимоги є похідними, а тому задоволенню також не підлягають.

Суди вказаного не врахували та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю, а не через пред'явлення позову до неналежного складу відповідачів, тобто помилилися щодо мотивів такої відмови. У зв'язку з цим судові рішення належить змінити в частині їх мотивів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення в частині мотивів відмови в позові підлягають зміні з викладенням їх мотивувальної частини в редакції постанови суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416,419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови суду касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М.

Русинчук