Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.11.2018 року у справі №320/3444/17

Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 320/3444/17

провадження № 61-42642св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Державне підприємство "Національні інформаційні системи",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року у складі судді Ковальової Ю. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2018 року у складі колегії суддів: Крилової О.

В., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", Банк), Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи") про припинення договору застави майна та усунення перешкод у здійснені права власності.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 05 грудня 2007 року між її батьком ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк") укладено кредитний договір № КФ 424-07/А про надання ОСОБА_2 споживчого кредиту на придбання автомобіля "Mazda". На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами укладено договір застави автотранспортного засобу від 05 грудня 2007 року. Кредитні зобов'язання протягом чотирьох років батько позивача виконував добросовісно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, кошти за кредитним договором сплатив не в повному обсязі. Після смерті батька вона (позивач) прийняла спадщину, яка складалась з автомобіля "Mazda". Свій обов'язок перед банком щодо повідомлення кредитора про прийняття спадщини вона виконала, однак банк не звернувся до неї в установленому законом порядку з вимогою про погашення кредитної заборгованості.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року продовжено строк ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 19 березня 2018 року.

У листопаді 2015 року Банк звернувся до суду до неї та до поручителя із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року, у задоволенні позову Банку відмовлено.

У липні 2016 року Банк звернувся до суду з позовом до неї про звернення стягнення на автомобіль "Mazda". Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову Банку відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року апеляційну скаргу Банку визнано неподаною та повернуто заявникові, тобто, на цей час позивач не має зобов'язань перед Банком.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № КФ 424-07/А, які є основним зобов'язанням, припинені, втрачає силу і зобов'язання за договором застави автотранспортного засобу у зв'язку з тим, що таке зобов'язання є похідним від основного зобов'язання за кредитним договором.

До цього часу на автомобіль, який належить позивачу, накладено обтяження.

Заставодержатель не направив до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву в порядку статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" для припинення обтяження, а навпаки внесено зміни відомостей про обтяження, якими продовжено термін дії обтяження.

Вона двічі зверталась до Банку з вимогою щодо звернення до реєстратора із заявою про припинення обтяження, однак Банк не виконав свій обов'язок та не подав реєстратору заяву про припинення обтяження та подальше вилучення відповідного запису з Реєстру обтяжень рухомого майна.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила визнати припиненим договір застави автотранспортного засобу від 05 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за номером 4551, укладений 05 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ВіЕйБі Банк" на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № КФ 424-07/А із застосуванням наслідків припинення цих зобов'язань; усунути перешкоди заставодержателя - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" у здійсненні нею (позивачем) права власності щодо автомобіля "Mazda", державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом припинення обтяження автомобіля та зобов'язання ДП "Національні Інформаційні системи" зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження (до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 6184823, контрольна сума А2390Е8А4В, 07 грудня 2012 року внесено зміни відомостей про обтяження, контрольна сума 8Д415Б743В) та подальше виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненим договір застави автотранспортного засобу, укладений 05 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ВіЕйБі Банк", зареєстрований в реєстрі за номером 4551, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № КФ 424-07/А із застосуванням наслідків припинення цих зобов'язань.

Усунено перешкоди заставодержателя - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" у здійсненні ОСОБА_1. права власності щодо автомобіля "Mazda", модель 6,2007 року випуску, колір сірий, кузов № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом припинення обтяження цього автотранспортного засобу, накладеного на підставі договору застави автотранспортного засобу, укладеного 05 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ВіЕйБі Банк", зареєстрованого в реєстрі за № 4551. У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до якої відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Таким чином, звернення обтяжувача із заявою про припинення обтяження на підставі відповідного рішення суду про припинення обтяження є підставою для внесення реєстратором до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення обтяження в день надходження заяви. За таких обставин відсутні підстави для зобов'язання ДП "Національні інформаційні системи" вчинити певні дії.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про автомобіль, який належить ОСОБА_1 на законних підставах, обмежує її право власності.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У серпні 2018 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до Верховного Суду із касаційної скаргою, яку уточнило у листопаді 2018 року, на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує на те, що Банк звертався з вимогами до спадкоємців ОСОБА_2 ще в 2012 році, подавши заяву до нотаріальної контори, а тому вважається таким, що повідомив їм свої вимоги. Отже, підстав для висновку про те, що Банк пропустив строк повідомлення спадкоємців про наявність боргів немає. Факт того, що ОСОБА_1 отримала спадщину підтверджений судовими рішеннями, тому її позов є безпідставним.

Відзив на касаційну скаргу від учасників справи не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що 05 грудня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № КФ 424-07/А, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 165 500,00 грн в порядку і на умовах, визначених договором, на придбання автотранспортного засобу "Mazda", модель 6, рік випуску - 2007, колір сірий, кузов № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_1.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань щодо погашення кредиту, 05 грудня 2007 року між тими ж сторонами укладено договір застави автотранспортного засобу, відповідно до пункту 1 якого на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а також на забезпечення можливої неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором, та інших платежів, заставодавець передає заставодержателю в заставу автомобіль "Mazda", модель 6, рік випуску - 2007, колір сірий, кузов № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов автомобіль "Mazda", на придбання якого Банк надав позичальнику грошові кошти.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 березня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Бєдновою О. А., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 З урахуванням 1/2 частки у спадщині, від якої відмовилась дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3, майно складається з автомобіля "Mazda", державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ МРВ ДАІ № 6 при УМВС України в Запорізькій області 04 грудня 2007 року, який належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого РЕВ МРВ ДАІ № 6 при УМВС України в Запорізькій області 04 грудня 2007 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року, в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено у зв'язку з пропущенням позивачем позовної давності.

Крім того, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2017 року, в задоволенні позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на автотранспортний засіб відмовлено з підстав пропущення позовної давності. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ "ВіЕйБі Банк" на зазначені судові рішення.

Відтак, набрали законної сили судові рішення, якими відмолено у задоволенні вимог Банку до позивача, як про стягнення заборгованості за кредитним договором, так і про звернення стягнення на заставлене майно.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення за заставлене майно тощо).

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Оскільки зобов'язання за кредитним договором, які є основним зобов'язанням припинені, втрачає силу і зобов'язання за договором застави автотранспортного засобу у зв'язку з тим, що таке зобов'язання похідне від основного зобов'язання за кредитним договором, що також встановлено ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 319, частини 1 статті 321, статті 391, частини 1 статті 527 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Судами встановлено, що ОСОБА_1 двічі зверталась до Банку з вимогою про звернення до реєстратора із заявою про припинення обтяження, однак Банк не виконав свій обов'язок та не подав реєстратору заяву про припинення обтяження та подальше вилучення відповідного запису з Реєстру обтяжень рухомого майна.

Зазначена обставина підтверджена судовим рішенням, яке має приюдиційне значення на підставі частини 4 статті 82 ЦПК України, за положеннями якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року та від 01 лютого 2017 року, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 повідомила Банк про смерть боржника, про прийняття нею спадщини, про її готовність виконати законну та обґрунтовану вимогу Банку щодо виконання зобов'язань за кредитним договором, про що свідчать копії листів та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також 15 березня 2012 року нотаріус направив Банку лист, вих. № 41/01-16, про те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька, їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 березня 2012 року № 805 на легковий автомобіль, що знаходиться в заставі у Банка. Тобто, Банк був належним чином повідомлений ОСОБА_1 та приватним нотаріусом про смерть позичальника та про прийняття спадщини його дочкою.

Наявність заборони відчуження, а також відповідні відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на автомобіль, що належить ОСОБА_1 на законних підставах, обмежує її право власності.

Пред'являючи позов, ОСОБА_1 зазначала, що у листопаді 2015 року Банк звернувся до неї та до поручителя ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року, у задоволенні позову Банку відмовлено.

На час розгляду цієї справи, постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 320/9961/15-ц, провадження у 61-3471св18, касаційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишено без задоволення, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року - без змін з тих підстав, що ОСОБА_1 виконала усі покладені на неї законом зобов'язання та у березні 2012 року повідомила кредитора про смерть боржника, а приватний нотаріус 15 березня 2012 року повідомив кредитора про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом. Ураховуючи, що позивач звернувся з позовом лише у листопаді 2015 року, відповідачі заявили про застосування позовної давності у цьому спорі, застосування позовної давності є правомірним. У зв'язку з припинення зобов'язань за договором кредитування з підстав спливу позовної давності щодо пред'явлення вимог до спадкоємця зі сплати боргу за цим договором, договір поруки, який має похідний характер від договору кредитування, також припинив свою дію.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, провадження № 14-53цс18, зазначено, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.

За обставин, коли основне зобов'язання за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № КФ 424-07/А припинено, втрачає силу і зобов'язання за договором застави автотранспортного засобу у зв'язку з тим, що таке зобов'язання є похідним від основного зобов'язання за кредитним договором.

З огляду на викладене вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ОСОБА_1, оскільки внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про автомобіль, який належить ОСОБА_1 на законних підставах, обмежує її право власності.

Аргументи касаційної скарги спростовуються наведеним вище, є ідентичними аргументам, що були викладені заявником у його апеляційній скарзі, та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик