Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №199/5612/18
Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №199/5612/18

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 199/5612/18

провадження № 61-16823 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада;

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІН ЛТД»;

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 - на рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 03 березня 2021 року у складі судді

Мачуського О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 15 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю

«ТВІН ЛТД» (далі - ТОВ «ТВІН ЛТД»), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська І. Ю., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка, яка розташована

за адресою: АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради

та віднесена до земель комунальної власності. ТОВ «ТВІН ЛТД»

є забудовником цієї самовільної зайнятої земельної ділянки, на якій побудовано пункт заправки автомобілів зрідженим газом. Зазначений об`єкт нерухомості не введено до експлуатації.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17 частково задоволено позов ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 та визнано за ТОВ «ТВІН ЛТД» право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, розташований

за адресою: АДРЕСА_1 , з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа - 10,9 кв. м, загальна площа - 12,5 кв. м; ганок літ. А, площею забудови 1,3 кв. м; гараж

літ Б, площею забудови - 23,9 кв. м, вбиральня літ. Д, площею забудови -

1,0 кв. м; навіс літ. Е, площею забудови 9,3 кв. м; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв. м, без введення до експлуатації.

13 липня 2017 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2017 року та ухвалою Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року вказану заяву задоволено, заочне рішення від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17 скасовано,

а справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року позов ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності залишено без розгляду.

Разом з тим, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 липня 2018 року № 131160507: ТОВ «ТВІН ЛТД» продало ОСОБА_1 об`єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2017, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1551, номер запису про право власності: 22432168. Тобто продаж об`єкта нерухомості було здійснено після скасування заочного рішення суду від 15 лютого 2017 року.

Отже, на час пред`явлення позову ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомості, не введеного до експлуатації.

Водночас визнання права власності у судовому порядку на об'єкт незавершеного будівництва, не введеного до експлуатації положеннями

ЦК України не передбачено. Оскільки ТОВ «ТВІН ЛТД» є забудовником самовільно зайнятої земельної ділянки, то останнє на підставі

статті 1212 ЦК України повинно повернути територіальній громаді м. Дніпро земельну ділянку, привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд.

За таких обставин слід визнати договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості, укладеного 20 вересня 2017 року між ТОВ «ТВІН ЛТД» та ОСОБА_1 , недійсним, скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернути земельну ділянку належну на праві комунальної власності територіальній громаді м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради.

Посилаючись на викладене, Дніпровська міська рада просила суд:

- визнати договір купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року, укладений

між ТОВ «ТВІН ЛТД» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним

нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

за № 1551, недійсним;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на нерухоме майно, а саме: пункт заправки автомобілів зрідженим газом, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , (згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса:

АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1245630812101, номер запису № 22432168, про право власності ОСОБА_1 , внесений 20 вересня 2017 року державним реєстратором, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю.;

- зобов`язати ТОВ «ТВІН ЛТД» повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно

з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 ), привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення об`єкта нерухомого майна, а саме: пункт заправки автомобілів зрідженим газом розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з інформаційною довідкою

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 )

з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа

10,9 кв. м, загальна площа 12,5 кв. м; ганок літ. А, площею забудови

1,3 кв. м; гараж літ Б., площею забудови 23,9 кв. м, вбиральня літ. Д, площею забудови 1,0 кв. м; навіс літ. Е, площею забудови 9,3 кв. м; навіс

літ. Ж, площею забудови 174,2 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 03 березня 2021 року позов Дніпровської міської ради задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року, укладений між ТОВ «ТВІН ЛТД» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

за № 1551.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

запис про право власності на нерухоме майно - пункт заправки автомобілів зрідженим газом, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 (згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса:

АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1245630812101, номер запису № 22432168, про право власності ОСОБА_1 , внесений 20 вересня 2017 року державним реєстратором, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю.

Зобов`язано ТОВ «ТВІН ЛТД» повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно

з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 ), привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення об`єкта нерухомого майна, а саме: пункт заправки автомобілів зрідженим газом розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з інформаційною довідкою

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 )

з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа

10,9 кв. м, загальна площа 12,5 кв. м; ганок літ. А, площею забудови

1,3 кв. м; гараж літ Б., площею забудови 23,9 кв. м, вбиральня літ. Д, площею забудови 1,0 кв. м; навіс літ. Е, площею забудови 9,3 кв. м; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв. м.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що заочне рішення суду від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17, яким визнано право власності ТОВ «ТВІН ЛТД» на об`єкт нерухомості не введеного до експлуатації, скасовано, а зі скасуванням судового рішення втрачаються

ті правові наслідки, які з нього випливають, у тому числі спростовують презумпцію правомірності правочину. У зв`язку з цим договір купівлі-продажу, укладений 20 вересня 2017 року між ТОВ «ТВІН ЛТД»

та ОСОБА_1 , підлягає визнанню недійним (статті 203 215 ЦК України), а реєстрація права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - пункт заправки автомобілів зрідженим газом - скасуванню.

ТОВ «ТВІН ЛТД» не надало суду доказів того, що з міською радою було продовжено строк дії оренди земельної ділянки, а також не доведено,

що будівництво пункту заправки автомобілів зрідженим газом закінчено та його введено до експлуатації у встановленому законом порядку. Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноваженого органу державної влади означає, що держава, як власник, волю на відчуження цієї земельної ділянки не виявляла, а тому така ділянка вибула з володіння власника поза його волею. З таких обставин вимоги позивача щодо повернення спірної земельної ділянки з приведенням її у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення самочинно збудованих споруд є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня

2021 року - без змін.

Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також вказав, що ухвалення судом рішення про визнання права власності на нерухоме майно за ТОВ «ТВІН ЛТД», яке згодом було скасовано, усуває презумпцію правомірності укладених у подальшому договорів купівлі-продажу щодо цього майна.

Позивачем доведено, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння поза його волі, а відповідачем зазначеного не спростовано, оскільки не надано доказів того, що із ним було продовжено міською радою строк дії договору оренди земельної ділянки, не доведено, що будівництво пункту заправки автомобілів зрідженим газом закінчено та введено до експлуатації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року відкрито

касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - про зупинення дії судового рішення відмовлено.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «ТВІН ЛТД», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська І. Ю., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянкипризначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року касаційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку

Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15, провадження

№ 14-190цс20, за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ЛКП «Центральне», про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року провадження

у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «ТВІН ЛТД», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська І. Ю., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянкипоновлено у зв`язку з тим, що обставини, за яких касаційне провадження у справі було зупинено, відпали.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_8 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року у справі № 202/685/17 скасовано заочне рішення цього самого суду від 15 лютого 2017 року, яким визнано за ТОВ «ТВІН ЛТД» право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, а справу призначено до розгляду у загальному порядку. Вказану ухвалу районного суду від 05 вересня 2017 року було оприлюднено

у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 13 жовтня 2017 року.

У подальшому ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року позов ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом залишено без розгляду.

Проте 31 серпня 2021 року постановою Дніпровського апеляційного суду вищевказану ухвалу районного суду від 24 жовтня 2017 року про залишення позову ТОВ «ТВІН ЛТД» без розгляду скасовано, а справу № 202/685/17 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому підставою для скасування ухвали районного суду, апеляційний суд вказав відсутність у матеріалах справи повідомлення ТОВ «ТВІН ЛТД» про

розгляд справи. Таким чином, під час укладення оспореного договору купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року, ні ТОВ «ТВІН ЛТД», ні

ОСОБА_1 не знали та не могли знати про те, що підстава набуття права власності на об'єкт нерухомості скасована. За таких обставин, суди дійшли помилково висновку про те, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірного майна.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна, Дніпровська міська рада має право витребувати таке майно саме у ОСОБА_1 за правилами статті 388 ЦК України, тоді як міська рада звернулася до суду з позовом про повернення земельної ділянки на підставі статті 1212 ЦК України, а відтак, обрала неналежний спосіб захисту свого порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Дніпровської міської ради на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17 частково задоволено позов ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії

та визнання права власності. Визнано за ТОВ «ТВІН ЛТД» право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа -

10,9 кв. м, загальна площа - 12,5 кв. м; ганок літ. А, площею забудови

1,3 кв. м; гараж літ Б, площею забудови - 23,9 кв. м, вбиральня літ. Д, площею забудови - 1,0 кв. м; навіс літ. Е, площею забудови 9,3 кв. м; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв. м, без введення до експлуатації. Зобов`язано

ТОВ «ТВІН ЛТД» сплатити згідно з договору дольової участі 24 559,08 грн на розвиток інфраструктури міста (т. 1, а. с. 9-11).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 17 липня 2018 року, право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі заочного рішення суду № 202/685/17, виданого 15 лютого 2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, було зареєстровано

05 травня 2017 року за ТОВ «ТВІН ЛТД», номер запису про право власності 20365324 (т. 1, а. с. 15-17).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у справі

№ 202/685/17 задоволено, заочне рішення Індустріального районного суду від 15 лютого 2017 року скасовано, справу № 202/685/17 за позовом

ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії

та визнання права власності призначено до розгляду у загальному порядку (т. 1, а. с. 12).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року позовну заяву ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності залишено без розгляду (т. 1, а. с. 14).

Відповідно до договору купівлі-продажу, що посвідчений 20 вересня

2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І. Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 1551, ТОВ «ТВІН ЛТД» продало ОСОБА_1 пункт заправки автомобілів зріджений

газом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2, а. с. 134-135).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 17 липня 2018 року, право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, виданого 20 вересня 2017 року, реєстровий № 1551, право власності на вказаний об`єкт нерухомості,

20 вересня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 22432168 (т. 1, а. с. 15-17).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19 січня 1995 року № 76 фірмі «ТВІН» надано земельну ділянку в тимчасове короткострокове користування для проектування та будівництва пункту заправки зрідженим газом (т. 1, а. с. 39).

Рішеннями Дніпропетровської міської ради від 25 лютого 1999 року № 269, від 21 вересня 2000 року № 2296 внесено зміни та продовжено строк дії рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19 січня 1995 року № 76 (т. 1, а. с. 41, 42).

Відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Дніпропетровська від 14 грудня

2000 року № 450/2000 ТОВ «ТВІН ЛТД» надано дозвіл на виконання будівельних робіт пункту заправки автомобілів зрідженим газом по Донецькому шосе строком до 30 червня 2001 року (т. 1, а. 43).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 липня 2003 року № 159/11 «Про передачу ТОВ «ТВІН ЛТД» земельної ділянки в районі буд. АДРЕСА_1 в оренду для завершення будівництва пункту заправки зрідженим газом» затверджено проєкт відведення земельної ділянки, прощею 0,1326 га (кадастровий номер 1210100000:04:207:0045) і передано її ТОВ «ТВІН ЛТД» в оренду на один рік (т. 1, а. с. 46).

Відповідно до договору оренди від 02 жовтня 2003 року Дніпропетровська міська рада на підставі рішення міської ради від 30 липня 2003 року

№ 159/11 передала ТОВ «ТВІН ЛТД» строком до 30 липня 2004 року

в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для завершення будівництва

пункту заправки зрідженим газом, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за номером 1210100000:04:207:0045 (т. 1, а. с. 47-49).

Згідно з відомостей з Єдиного держаного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у справі № 202/685/17 апеляційну скаргу ТОВ «ТВІН ЛТД» задоволено. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 24 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу № 202/685/17 за позовом ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон

або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,

яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги

такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,

який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року, укладений між ТОВ «ТВІН ЛТД» та ОСОБА_1 , за позовом Дніпровської міської ради, яка не була стороною цього правочину, суди виходили із того, що заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17 скасоване, а тому у ТОВ «ТВІН ЛТД» відсутні підстави для набуття права власності на спірне майно. Суди також зазначили, що цим самим спростовано презумпцію правомірності оспорюваного правочину (стаття 204 ЦК України).

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Але саме по собі скасування преюдиційного судового рішення без встановлення інших обставин, що могли би підтверджувати недобросовісність дій набувача майна, у цій справі ОСОБА_1 , не є безумовною підставою для перегляду всіх юридичних фактів, які виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного судового рішення.

Зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена

у пункті 43 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15, провадження № 14-190 цс 20, до розгляду якої касаційне провадження у цій справі запинялося.

Верховний Суд виходить із того, що позивач не довів, а суди не встановили, що при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року ОСОБА_1 були вчиненні недобросовісні, чи неправомірні дії.

Крім того, на час розгляду справи та ухвалення судом першої інстанції рішення (03 березня 2021 року) заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року у справі № 202/685/17, яке суди визнали преюдиційним, було скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_3 . У подальшому ухвалою Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року позовну заяву ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності залишено без розгляду.

Проте на час вирішення справи апеляційним судом (15 вересня 2021 року) вказане судове рішення суду першої інстанції від 24 жовтня 2017 року було скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня

2021 року з направленням справи № 202/685/17 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначені обставини щодо розгляду справи № 202/685/17 містяться

в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 99424231, що не викликало в апеляційного суду великих труднощів для з`ясування цих обставин.

Вказане вище свідчить про те, що позов ТОВ «ТВІН ЛТД» до

ОСОБА_3 про визнання права власності на майно - пункт заправки автомобілів зрідженим газом знаходиться на стадії судового розгляду.

Крім того, у цій справі Дніпровська міська рада пред`явила вимогу, окрім іншого, про зобов`язання ТОВ «ТВІН ЛТД» повернути спірну земельну ділянку шляхом знесення об`єкта нерухомого майна, а саме пункт заправки автомобілів зрідженим газом. За підставами позову Дніпровська міська рада зазначала, що є власником спірної земельної ділянки (землі комунальної власності) і вона вибула з володіння власника поза його волею.

Отже, у цьому випадку належним способом судового захисту була вимога

про витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частини перша статті 388 ЦК України).

Натомість, позивач звернувся до суду на підставі статті 1212 ЦК України, яка не регулює спірні правовідносини.

При цьому, задовольнивши позовну вимогу Дніпровської міської ради про зобов`язання ТОВ «ТВІН ЛТД» знести пункт заправки автомобілів зрідженим газом, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що власником цього нерухомого майна є не ТОВ «ТВІН ЛТД», а ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним, пред`явлення Дніпровською міською радою зазначеного позову є: неефективною вимогою; заявлений до неналежного відповідача; невірно обрано спосіб судового захисту.

На вказане суди попередніх інстанцій належної уваги не звернули, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

Водночас Верховний Суд зазначає, що вказане не перешкоджає

Дніпровській міській раді звернутися до суду за захистом порушеного права, у разі доведеності, на загальних підставах.

З огляду на викладене, рішення Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська від 03 березня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до частин першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, у тому числі, із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування

рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій і відмову

у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат.

Судом установлено, що ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги

(2 643 грн) та касаційної скарги (3 524 грн) сплатив судовий збір

у розмірі 6 167 грн (2 643 грн + 3 524 грн).

Отже, з Дніпровської міської ради підлягає стягненню на користь

ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 167 грн за подання останнім апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня

2021 року скасувати.

У задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН ЛТД», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянкивідмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 6 167 грн (шість тисяч сто шістдесят сім гривень) за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець