Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.09.2020 року у справі №509/2780/19

Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 509/2780/19

провадження № 61-12321св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Одесагаз",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 рокуакціонерне товариство "Одесагаз" (далі - АТ "Одесагаз") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природнього газу.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є абонентом АТ "Одесагаз" та споживачем природного газу, оскільки вона фактично в листопаді 2016 року приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу, а отже є стороною цього Договору, оскільки вона здійснює споживання природного газу, що підтверджується Довідкою про фінансовий стан особового рахунку, номер особового рахунку споживача: НОМЕР_1, та поставила свій особистий підпис на Акті № 10711 про монтаж побутового лічильника газу від 25 листопада 2016 року. ОСОБА_1, будучи власником дачного будинку АДРЕСА_1, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7222859 від 30 липня 2013 року, взяла на себе зобов'язання не допускати несанкціонованого відбору природного газу, дотримуватись інших вимог цього Договору та не порушувати правила газопостачання. 25 листопада 2016 року відповідачу фахівцями АТ "Одесагаз" було встановлено газовий лічильник типу Elster BK G-4T, серійний № ~organization0~, пломба № R18857968, про що 25 листопада 2016 року було складено Акт монтажу побутового лічильника газу. 19 вересня 2018 року під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку природного газу у абонента АТ "Одесагаз" ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення вимог Кодексу газорозподільних систем - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 19 вересня 2018 року фахівцями АТ "Одесагаз" було здійснено обстеження вузла обліку газу на підставі чого було складено відповідний Акт про порушення побутовим споживачем №81 згідно з якими у Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. 19 вересня 2018 року одночасно зі складанням Акту про порушення було складено Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, згідно з яким лічильник газу типу Elster BK G-4T, серійний № ~organization1~, пломба № R18857968,2015 року виготовлення, демонтовано та направлено на експертизу.

28 вересня 2018 року була проведена експертиза лічильника газу споживача ОСОБА_1, на засіданні комісії споживач присутня не була, тож Акт експертизи було складено без її участі. На підставі Акта № 287 експертизи ЗВТ та пломб від
28.09.2018 року виявлені наступні порушення: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ; порушена цілісність заводського тавра на ЗВТ. Лічильник газу Elster BK G-4T, заводський номер 10658982 визнано не придатним до подальшої експлуатації. 10 жовтня 2018 року відбулося засідання комісії Чорноморського УЕГГ АТ "Одесагаз" з розгляду акту про порушення Кодексу абонентом ОСОБА_1 та донарахування їй об'єму природного газу. В результаті засідання комісії було прийнято рішення від 10 жовтня 2018 року про донарахування об'єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ абоненту ОСОБА_1 в сумі 39 456,96
грн.

АТ "Одесагаз" просило:

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Одесагаз" вартість необлікованого обсягу природного газу в розмірі 39 456,96 грн;

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Одесагаз" витрати з проведення експертизи лічильника газу в сумі 3 685,20грн;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 листопада 2019 року в задоволенні позову АТ "Одесагаз" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що главою 1 Розділу I Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу визначено як втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Згідно копією акта № 287 від 28 вересня 2018 року проведена експертиза лічильника газу Elster ВК G-4 серійний номер ~organization3~, рік випуску якого 2016 року та встановлено, що цілісність пломб порушено, цілісність заводського тавра порушено. Тому комісія зробила висновки щодо несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Висновком комісії так і не було встановлено порушення цілісності пломб лічильника, про що не зазначено у розділі акту № 287: висновки комісії. За таких умов, експертиза ЗВТ та пломб проводиться з метою виявлення втручань в роботу лічильника або його конструкції чи складові, та як наслідку наявності виявлення споживання природного газу, що не обліковувалося (обліковувалося частково чи з порушенням законодавства), або іншим чином було викривлено дані обліку газу.

Суд першої інстанції вказав, що як вбачається з акту № 287 від 28 вересня 2018 року такого наслідку втручання в роботу ЗВТ, що призвело до необлікування, часткове облікування, викривлення даних обліку газу висновком експертної комісії встановлено не було. Пошкодження заводського тавра за актом № 287 було визначено як втручання в роботу ЗВТ. Комісією АТ "Одесагаз" так і не було визначено, чи було втручання в роботу ЗВТ, що спричинили необлікування (часткове облікування), викривлення даних обліку. Висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати висновок щодо наявності не облікованого (облікованого часткового) або викривлення даних обліку газу, що було наслідком пошкодження заводського тавра лічильника. Довільне трактування вимог Кодексу ГРС позивачем АТ "Одесагаз" не можуть бути підставою для застосування санкцій у вигляді донарахованого об'єму природного газу. Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявності такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а тому можливість стягнення вартості не облікованого об'єму природного газу виключається. Тому слід відмовити в задоволенні позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Одесагаз", підписану представником Єгоровим О. О. задоволено. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 листопада 2019 року скасовано.

Позов АТ "Одесагаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природнього газу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Одесагаз" вартість не облікованого обсягу природного газу в розмірі 39 456,96 гривень. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлення відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками є ознакою впливу на ЗВТ, при цьому інших ознак впливу на ЗВТ може бути і не виявлено. Так і встановлення інших ознак впливу на ЗВТ (пошкодження корпусу, патрубків, наявність предметів у ЗВТ та інш. ) є ознакою впливу на ЗВТ, при цьому може бути встановлено відповідність засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками. Відповідно до висновку акту експертизи № 287 комісією встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ. Тому висновок суду першої інстанції про не зазначення в акті експертизи про втручання в роботу ЗВТ, що спричинило викривлення даних обліку, не стосується предмету доказування у цій справі та відповідає нормам Кодексу ГРМ, який не містить припису необхідності встановлення наслідків (у тому числі про викривлення даних обліку). Предметом доказування у даній справі є встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Такий факт встановлено: актом про порушення, актом експертизи, протоколом засідання комісії, яким задоволено акт про порушення, актом - розрахунком про донарахування об'єму та обсягу природного газу. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно відхилив зазначені докази, надані позивачем, та помилково взяв до уваги висновок експертного дослідження № 19-Т від 12 грудня 2018 року, якому апеляційний суд надав належну оцінку.

Аргументи учасників справи

У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18; від 09 квітня 2019 року у справі № 903/853/17; від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17.

На думку суду апеляційної інстанції втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу) є несанкціонованим втручанням в ЗВТ, а відповідно викривленням даних обліку природного газу. Втім, в аналогічних справах, що розглядалися судом касаційної інстанції зроблено абсолютно інший висновок, який ґрунтується на тому, що такі порушення як втручання в роботу або втручання в конструкцію чи складові ЗВТ є підставою для здійснення перерахунку (донарахування) об'єму природного газу або зміни їх режиму нарахування лише коли за наслідками такого втручання витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, тобто повинен бути наявний причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням та наслідками у вигляді впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газу

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року зазначено, що: касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню; у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18; від 09 квітня 2019 року у справі № 903/853/17; від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" було здійснено розділ діяльності між суб'єктами ринку у частині розподілу та постачання природного газу. Згідно Кодексу газорозподільних систем та відповідної ліценції АТ "Одесагаз", як оператор ГРМ, надає виключно послуги з розподілу природного газу.

ОСОБА_1 є абонентом АТ "Одесагаз" та споживачем природного газу, оскільки вона в листопаді 2016 року приєдналась (акцептувала) до умов Типового договору розподілу природного газу, а отже є стороною цього Договору. ОСОБА_1 здійснює споживання природного газу, що підтверджується довідкою про фінансовий стан особового рахунку, номер особового рахунку споживача: НОМЕР_1, та поставила свій особистий підпис на акті №10711 про монтаж побутового лічильника газу від 25 листопада 2016 року. ОСОБА_1 взяла себе зобов'язання не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримуватись інших вимог цього договору та не порушувати правила газопостачання.

25 листопада 2016 року відповідачу працівниками АТ "Одесагаз" встановлено газовий лічильник типу Elster BK G-4T, серійний №~organization4~, пломба № R18857968, про що 25 листопада 2016 року складено акт монтажу побутового лічильника газу.

19 вересня 2018 року представником АТ "Одесагаз" проведено перевірку та складено акт № 81 про порушення побутовим споживачем ОСОБА_1. Кодексу ГРС, яким зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

19 вересня 2018 року складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, згідно з яким лічильник газу типу Elster BK G-4T, серійний №~organization5~, пломба № R18857968,2015 року виготовлення, демонтовано та направлено на експертизу.

28 вересня 2018 року проведена експертиза лічильника газу та пломб споживача та складено акт №287, яким зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ; порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ та непридатність до подальшої експлуатації лічильника газу Elster BK G-4T, заводський номер 10658982.

Рішенням комісії Чорноморського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" від 10 жовтня 2018 року задоволено акт про порушення №81 від 19 вересня 2018 року та здійснено донарахування необлікованого обліку природного газа вартістю 39 456,96 грн.

Згідно висновку експертного дослідження Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №19-Т від 12 грудня 2018 року, складеного судовим експертом Конокеєнко К. В. на замовлення ОСОБА_1, встановлено, що цілісність пломби відлікового механізму лічильника Elster ВК G-4, серійний номер ~organization7~, не порушена. На зовнішніх і внутрішніх поверхнях корпусу та деталях відлікового механізму вказаного лічильника, слідів дії стороннім предметами не виявлено.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 13 ЦПК України.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України (частини 1 , 5 , 6 , 7 статті 81 ЦПК України).

Згідно частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1 та 2 частини 1 статті 264 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) вказано, що: "відмовляючи у задоволенні позову ПАТ "Полтавагаз", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ "Полтавагаз" не доведено вчинення відповідачем таких дій, зокрема, актом експертизи лічильника газу від 02 березня 2018 року № 10608 встановлено факт зупинки відлікового механізму при дії спрямованого магнітного поля, однак не доведено та не встановлено факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газ".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 вказано, що: "відповідно до абз.3 п.1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, які є аналогічними зриву пломби та не потребують проведення відповідної експертизи, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства".

Судом першої інстанції встановлено, що висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності не облікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу, що було наслідком пошкодження заводського тавра лічильника. Однак, за актом № 287 від 28 вересня 2018 року таких висновків надано не було. Актом № 287 від 28 вересня 2018 року визначено, що саме пошкодження заводського тавра є втручанням в роботу ЗВТ. Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявність такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Натомість апеляційний суд здійснюючи переоцінку доказів у справі, вказаних висновків Верховного Суду не врахував та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Оскільки встановлено підстави для скасування оскарженої постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, то суд касаційної інстанції інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду не відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17. Колегія суддів вважає, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 842,00
грн. Тому з АТ "Одесагаз" підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року скасувати.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 листопада 2019 року залишити в силі.

Стягнути з акціонерного товариства "Одесагаз" на користь ОСОБА_1 3 842,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 02 липня 2020 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук