Постанова КЦС ВП від 21.02.2020 року

Друк

Пошук

366

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Державний герб України

Постанова

Іменем України

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 520/15698/13-ц

провадження № 61-16711св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохін Олександр Петрович, стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Компанія «Норсон Інвестментс Корп.»,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Плавич Н. Д., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст подання

У березні 2015 року старший державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохін О. П. (далі - Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ) звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла.

Подання мотивоване тим, що в Першому Київському ВДВС Одеського МУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/15698/13-ц, виданого 23 січня 2015 року Київським районним судом міста Одеси, про зобов`язання Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» в особі повіреного в Україні Авраменко І. повернути ОСОБА_1 належне йому майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час рішення суду боржником не виконане.

Посилаючись на те, що державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за вказаною адресою, однак, доступ до житлового приміщення забезпечено не було, про що складено відповідні акти

від 06, 14 та 26 лютого 2015 року, старший державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохін О. П. просив суд надати дозвіл на примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа

№ 520/15698/13-ц.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року

(у складі судді Маломуж А. І.) подання старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохіна О. П. про примусове проникнення до житла задоволено.

Надано дозвіл на примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 520/15698/13-ц, виданого Київським районним судом міста Одеси про зобов`язання Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» в особі повіреного в Україні Авраменко І. повернути ОСОБА_1 належне йому майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на всій території України, тому подання про примусове проникнення до житла слід задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року скасовано.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що державний виконавець звернувся з поданням про примусове проникнення до житла за виконавчим листом, який був виданий на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року. Проте, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» про зобов`язання повернути майно відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, скасовано процесуальний документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та вирішувалося подання щодо примусового проникнення до житла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 22 лютого 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2014 року змінився власник житла, замість Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» новим власником стала ОСОБА_3 . Проте, апеляційним судом останню не залучено до участі у справі як третю особу.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» про зобов`язання повернути майно.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 21 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Компанію «Норсон Інвестментс Корп.» повернути ОСОБА_1 належне йому майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У квітні 2014 року Компанія «Норсон Інвестментс Корп.» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 лютого 2014 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2014 року заяву Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси

від 21 лютого 2014 року скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Компанію «Норсон Інвестментс Корп.» повернути ОСОБА_1 належне йому майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шатохіна О. П. від 28 січня 2015 року відкрито виконавче провадження

ВП № 46277083 з примусового виконання виконавчого листа

№ 520/15698/13-ц, виданого 23 січня 2015 року Київським районним судом міста Одеси на підставі зазначеного судового рішення. Вказана постанова була направлена боржнику для самостійного виконання у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

06 та 14 лютого 2015 року державний виконавець Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1. На вимоги державного виконавця з будинку ніхто не вийшов, про що складено відповідні акти.

19 лютого 2015 року старший державний виконавець Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ Шатохін О. П. на адресу боржника був направлений виклик з`явитися до державного виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду.

26 лютого 2015 року старшим державним виконавцем Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ Шатохіним О. П. складено акт про те, що він вчинив вихід за адресою: АДРЕСА_1, та встановив, що на прийом до державного виконавця з`явився повірений боржника

Авраменко І. , який повідомив, що на теперішній час вже не є повіреним Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» Свої пояснення та інші документи подав до ВДВС, за вказаною адресою фактично не мешкає.

Листом від 26 лютого 2015 року ОСОБА_3 повідомила Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ про те, що будинок АДРЕСА_1 належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня

2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (на момент звернення з касаційною скаргою) «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України питання (у редакції, чинній на час розгляду подання) про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини третьої статті 210 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду подання) ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Апеляційний суд установив, що суд першої інстанції не навів доводів та мотивів, на підставі яких подання державного виконавця про примусове проникнення до житла підлягає задоволенню.

Крім того, державний виконавець звернувся з поданням про примусове проникнення до житла за виконавчим листом, який був виданий на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року.

Однак, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого

2016 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 грудня

2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» про зобов`язання повернути майно відмовлено. Таким чином, скасовано процесуальний документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та вирішувалося подання щодо примусового проникнення до житла.

Враховуючи вищевказані обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла.

Доводи про незалучення нового власника колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.

(у разі виявлення цих обставин) до участі у справі як відповідача для з`ясування питання про місцезнаходження спірного рухомого майна, яке позивач просить витребувати, а також правових підстав набуття новим власником спірного рухомого майна.

Отже, апеляційний суд не мав повноважень залучати нового власника спірного майна до участі у справі.

Разом з тим, посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційна скарга, яка подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, безпідставно прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України

(у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року, тому що матеріали справи не містять доказів отримання Компанією «Норсон Інвестментс Корп.» копії оскаржуваної ухвали Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року.

Крім того, матеріали справи не містять доказів надсилання Компанії «Норсон Інвестментс Корп.» судом першої інстанції оскаржуваної ухвали Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2015 року відповідно до статті 222 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції).

Отже, наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки апеляційний судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк